білитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | біли́тися, біли́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | білі́мося, білі́мось, білі́мся | |
| 2 особа | біли́ся, біли́сь | білі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | біли́тимуся, біли́тимусь | біли́тимемося, біли́тимемось, біли́тимемся |
| 2 особа | біли́тимешся | біли́тиметеся, біли́тиметесь |
| 3 особа | біли́тиметься | біли́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | білю́ся, білю́сь | бі́лимося, бі́лимось, бі́лимся |
| 2 особа | бі́лишся | бі́литеся, бі́литесь |
| 3 особа | бі́литься | бі́ляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бі́лячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | біли́вся, біли́всь | біли́лися, біли́лись |
| жін. р. | біли́лася, біли́лась | |
| сер. р. | біли́лося, біли́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| біли́вшись | ||