-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біле́т біле́ти
родовий біле́та біле́тів
давальний біле́ту, біле́тові біле́там
знахідний біле́т біле́ти
орудний біле́том біле́тами
місцевий на/у біле́ті на/у біле́тах
кличний біле́те* біле́ти*

Словник фразеологізмів

во́́вчий біле́́т. Документ із записом про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города, без шага грошей, без знайомих людей, без веселих товаришів, котрі тепер його цуралися, з одною бідою — “вовчим білетом” в кишені (Панас Мирний); За участь в “безпорядках” під час похорону письменника Шелгунова Кудрін в числі восьми організаторів був виключений з “вовчим білетом” [з інституту] (Ф. Бурлака); — Тільки й має [Єлька] від своїх Вовчугів вовчий білет, та й той неписаний, усний (О. Гончар).