во́́вчий біле́́т. Документ із записом про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города, без шага грошей, без знайомих людей, без веселих товаришів, котрі тепер його цуралися, з одною бідою — “вовчим білетом” в кишені (Панас Мирний); За участь в “безпорядках” під час похорону письменника Шелгунова Кудрін в числі восьми організаторів був виключений з “вовчим білетом” [з інституту] (Ф. Бурлака); — Тільки й має [Єлька] від своїх Вовчугів вовчий білет, та й той неписаний, усний (О. Гончар).