бікультура 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бікульту́ра | бікульту́ри |
| родовий | бікульту́ри | бікульту́р |
| давальний | бікульту́рі | бікульту́рам |
| знахідний | бікульту́ру | бікульту́ри |
| орудний | бікульту́рою | бікульту́рами |
| місцевий | на/у бікульту́рі | на/у бікульту́рах |
| кличний | бікульту́ро* | бікульту́ри* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | бікульту́ра | бікульту́ри |
| родовий | бікульту́ри | бікульту́р |
| давальний | бікульту́рі | бікульту́рам |
| знахідний | бікульту́ру | бікульту́ри |
| орудний | бікульту́рою | бікульту́рами |
| місцевий | на/у бікульту́рі | на/у бікульту́рах |
| кличний | бікульту́ро* | бікульту́ри* |