[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний); Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий).

2. зі сл. сміючи́сь, рего́чучись і под. Знемагати, знесилюватися. Як скаже, як втне [Дунай] — боки рвеш сміючись (І. Муратов).

боки́ зрива́ти. Нестримно, безугавно сміятися, реготати; надриватися від реготу. Ми, бувало, боки зриваємо, регочучись із тих Опанасових вигадок (І. Франко); Поліз і Прутик під стіл, шпортає щось руками коло писаря, а люди, слухаючи, як Ван бідкається, сміються по кутках, боки зривають (С. Ковалів).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бу́́ти на бо́́ці чиєму, кого. Стати прибічником кого-небудь, підтримувати когось в чомусь. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський); Він знав на чиєму боці має бути (Ю. Мушкетик).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

два бо́́ки одніє́́ї меда́́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

з бо́́ку кого, чийого. 1. Чий, кого. Се ж не був каприз з мого боку. Я вам кажу, я за свій хист боялась (Леся Українка); Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка, начебто мене не обходить, як Вам та що з Вами (М. Коцюбинський).

2. Від когось, від чогось. І дід, зі свого боку казав: — Ти його [порубщика] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш (Г. Хоткевич); З боку Порфира нарікань не було (О. Гончар).

3. З чийогось погляду відносно чого-небудь. Ці політиканські утопії варті уваги з публіцистичного погляду, але з художнього боку вони зовсім нецікаві (Леся Українка); Не знаю, чи видрукують [“Fata morgana”], бо тема з цензурного боку дуже слизька (М. Коцюбинський).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

з усі́́х бокі́́в. Повністю, всебічно, враховуючи всі моменти. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); — Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко).

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар’я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар’я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

ки́датися на всі бо́ки. Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Він [Романчук] щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

на бо́́ці чиєму, кого, перев. зі сл. бу́́ти. Підтримувати когось в чомусь, поділяти чиїсь думки, дії. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський); Він знав, на чиєму боці має бути. Але йому було шкода Тищенка, хотів порятувати його й не знав як (Ю. Мушкетик).

на всі бо́́ки. 1. зі сл. ла́́яти, сла́́вити, хвали́́ти і т. ін. Дуже сильно, всіляко. Її [Хіврю] лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко); Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький); Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький).

2. Повністю, цілком. Меткий, повороткий [Максим] — на всі боки москаль! (Панас Мирний); Недобра вона [Параска], кажуть, у його; ворочає ним [Йосипом] на всі боки (Панас Мирний).

3. Навкруги, усім підряд. — Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! — кидав він питання на всі боки (М. Коцюбинський).

на всі боки́ присту́пний, жарт. Такий, що всього доб’ється; спритний меткий і т. ін. Жвавий, на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням… книжок (С. Васильченко).

на [всі] чоти́́ри бо́́ки (сто́́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний).

2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий).

3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле); — І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький).

нагрі́ти боки́ кому, зневажл. Побити когось. — Сьому вже треба так боки нагріти, щоб не діждав більш рясту топтати! (П. Куліш).

нам’я́ти / намина́ти бо́ки кому. 1. Побити, покарати кого-небудь за щось. — Чекай! Я Вікторові розкажу, як ти воркуєш отут біля дівчини. Він тобі намне боки (П. Автомонов); — Мабуть, така вже доля філософів, бо й Сократова жінка не раз наминала йому боки (І. Нечуй-Левицький).

2. Завдати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. — Старієте, Антоне Андрійовичу,— зауважила Уляна Григорівна,.. — Нічого не вдієш, матінко; вважай, за половину шостого десятка перевалило. Але ми ще повоюємо, матінко. Ще намнемо туркові боки (С. Добровольський).

на [всі] чоти́́ри бо́́ки (сто́́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний).

2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий).

3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле); — І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький).

облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах).

2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються [мужики], ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах).

3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).

облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах).

2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються [мужики], ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах).

3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).

облата́ти боки́ кому, зневажл. 1. чим і без додатка. Побити когось. Мене виганяють, києм боки облатають (Сл. Б. Грінченка).

2. Суворими заходами перешкодити кому-небудь робити щось, припинити чиї-небудь дії, вчинки; дати відсіч комусь. Сидоров мовив твердо: — Любителям веселенького життя треба одразу облатати боки (З газети).

обле́жувати боки́, зневажл. Нічого не робити, ледарювати. [Тетяна:] Де вже воно буде робити, коли в нього тільки й думки, щоб їсти-пити та боки облежувати! (Я. Мамонтов).

оди́́н бік меда́́лі. Частина або половина якоїсь справи. Вивчення попиту — тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (З газети).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перевчи́тися на оди́н бік. Здобувши освіту, стати зарозумілим, пихатим і т. ін. або, незважаючи на освіту, не мати належного культурного рівня. Вона часто нарікала матері на Грицька, казала, що він перевчився на один бік, так що навіть не хоче їй вклонятися (С. Васильченко); Заморочений і спантеличений батько писав: “Чи ти там на один бік перевчився, чи що з тобою? Зараз же напиши толком, бо мама плаче!..” (С. Олійник).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

става́ти (перехо́дити) на сто́рону (на бік) кого, чого, на чию (на чий). Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович); У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (З усн. мови).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

[аж] рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний); Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий).

2. зі сл. сміючи́сь, рего́чучись і под. Знемагати, знесилюватися. Як скаже, як втне [Дунай] — боки рвеш сміючись (І. Муратов).

става́ти (перехо́дити) на сто́рону (на бік) кого, чого, на чию (на чий). Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович); У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (З усн. мови).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний); Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий).

2. зі сл. сміючи́сь, рего́чучись і под. Знемагати, знесилюватися. Як скаже, як втне [Дунай] — боки рвеш сміючись (І. Муратов).

боки́ зрива́ти. Нестримно, безугавно сміятися, реготати; надриватися від реготу. Ми, бувало, боки зриваємо, регочучись із тих Опанасових вигадок (І. Франко); Поліз і Прутик під стіл, шпортає щось руками коло писаря, а люди, слухаючи, як Ван бідкається, сміються по кутках, боки зривають (С. Ковалів).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бу́́ти на бо́́ці чиєму, кого. Стати прибічником кого-небудь, підтримувати когось в чомусь. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський); Він знав на чиєму боці має бути (Ю. Мушкетик).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бра́́тися / взя́́тися фе́́ртом в (по́́під) бо́́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

[аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер).

два бо́́ки одніє́́ї меда́́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

з бо́́ку кого, чийого. 1. Чий, кого. Се ж не був каприз з мого боку. Я вам кажу, я за свій хист боялась (Леся Українка); Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка, начебто мене не обходить, як Вам та що з Вами (М. Коцюбинський).

2. Від когось, від чогось. І дід, зі свого боку казав: — Ти його [порубщика] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш (Г. Хоткевич); З боку Порфира нарікань не було (О. Гончар).

3. З чийогось погляду відносно чого-небудь. Ці політиканські утопії варті уваги з публіцистичного погляду, але з художнього боку вони зовсім нецікаві (Леся Українка); Не знаю, чи видрукують [“Fata morgana”], бо тема з цензурного боку дуже слизька (М. Коцюбинський).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

з усі́́х бокі́́в. Повністю, всебічно, враховуючи всі моменти. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); — Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко).

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар’я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар’я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

ки́датися на всі бо́ки. Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Він [Романчук] щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

на бо́́ці чиєму, кого, перев. зі сл. бу́́ти. Підтримувати когось в чомусь, поділяти чиїсь думки, дії. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський); Він знав, на чиєму боці має бути. Але йому було шкода Тищенка, хотів порятувати його й не знав як (Ю. Мушкетик).

на всі бо́́ки. 1. зі сл. ла́́яти, сла́́вити, хвали́́ти і т. ін. Дуже сильно, всіляко. Її [Хіврю] лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко); Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький); Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький).

2. Повністю, цілком. Меткий, повороткий [Максим] — на всі боки москаль! (Панас Мирний); Недобра вона [Параска], кажуть, у його; ворочає ним [Йосипом] на всі боки (Панас Мирний).

3. Навкруги, усім підряд. — Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! — кидав він питання на всі боки (М. Коцюбинський).

на всі боки́ присту́пний, жарт. Такий, що всього доб’ється; спритний меткий і т. ін. Жвавий, на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням… книжок (С. Васильченко).

на [всі] чоти́́ри бо́́ки (сто́́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний).

2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий).

3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле); — І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький).

нагрі́ти боки́ кому, зневажл. Побити когось. — Сьому вже треба так боки нагріти, щоб не діждав більш рясту топтати! (П. Куліш).

нам’я́ти / намина́ти бо́ки кому. 1. Побити, покарати кого-небудь за щось. — Чекай! Я Вікторові розкажу, як ти воркуєш отут біля дівчини. Він тобі намне боки (П. Автомонов); — Мабуть, така вже доля філософів, бо й Сократова жінка не раз наминала йому боки (І. Нечуй-Левицький).

2. Завдати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. — Старієте, Антоне Андрійовичу,— зауважила Уляна Григорівна,.. — Нічого не вдієш, матінко; вважай, за половину шостого десятка перевалило. Але ми ще повоюємо, матінко. Ще намнемо туркові боки (С. Добровольський).

на [всі] чоти́́ри бо́́ки (сто́́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний).

2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий).

3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле); — І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький).

облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах).

2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються [мужики], ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах).

3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).

облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах).

2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються [мужики], ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах).

3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).

облата́ти боки́ кому, зневажл. 1. чим і без додатка. Побити когось. Мене виганяють, києм боки облатають (Сл. Б. Грінченка).

2. Суворими заходами перешкодити кому-небудь робити щось, припинити чиї-небудь дії, вчинки; дати відсіч комусь. Сидоров мовив твердо: — Любителям веселенького життя треба одразу облатати боки (З газети).

обле́жувати боки́, зневажл. Нічого не робити, ледарювати. [Тетяна:] Де вже воно буде робити, коли в нього тільки й думки, щоб їсти-пити та боки облежувати! (Я. Мамонтов).

оди́́н бік меда́́лі. Частина або половина якоїсь справи. Вивчення попиту — тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (З газети).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перевчи́тися на оди́н бік. Здобувши освіту, стати зарозумілим, пихатим і т. ін. або, незважаючи на освіту, не мати належного культурного рівня. Вона часто нарікала матері на Грицька, казала, що він перевчився на один бік, так що навіть не хоче їй вклонятися (С. Васильченко); Заморочений і спантеличений батько писав: “Чи ти там на один бік перевчився, чи що з тобою? Зараз же напиши толком, бо мама плаче!..” (С. Олійник).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він [пан] зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

става́ти (перехо́дити) на сто́рону (на бік) кого, чого, на чию (на чий). Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович); У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (З усн. мови).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

[аж] рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний); Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий).

2. зі сл. сміючи́сь, рего́чучись і под. Знемагати, знесилюватися. Як скаже, як втне [Дунай] — боки рвеш сміючись (І. Муратов).

става́ти (перехо́дити) на сто́рону (на бік) кого, чого, на чию (на чий). Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович); У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (З усн. мови).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).