-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири бі́йки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бі́йка бі́йки́
родовий бі́йки бі́йо́к
давальний бі́йці бі́йка́м
знахідний бі́йку бі́йки́
орудний бі́йкою бі́йка́ми
місцевий на/у бі́йці на/у бі́йка́х
кличний бі́йко* бі́йки́*

Словник синонімів

БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯжарт., ірон.,БІЙрозм. рідше,ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм.Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері (Григорій Тютюнник); Великдень був Данилкові за напасть, бо стільки баталій, скільки одбував він цього великого весняного свята, хватило б іншому хлопцеві на цілий рік (Ю. Яновський); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський); Не стільки жив бурсак наукою, скільки побоїщами з своїми однокласниками (М. Стельмах). - Пор. 1. боротьба́.
БОРОТЬБА́ (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), БОРІ́ННЯрідко;БОРЮКА́ННЯрозм.,БОРУ́ШКАННЯдіал. (звичайно про несерйозну, пустотливу боротьбу). Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок); А вірний товариш давно вже вмовляє його піти погуляти: з луків тугих постріляти, на конях баских поганятись, в борінні поміряти силу, - нчого не чує закоханий хлопець (Дніпрова Чайка); Двоє малюків теж завелися, мов півники.. І вже штурханина, борюкання, доки котрийсь із старших таки розборонить їх добрими стусанами (О. Гончар). - Пор. 1. бі́йка.
ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙрозм., ЛУ́ПКАрозм., ХЛЬОСТ[ХЛЬОСТА]розм., ПРОЧУХА́Нрозм., ПРОЧУХА́НКАрозм., ПРИПА́РКАірон., ЛУ́ПЕНЬдіал., ХЛЬО́РАдіал., ХАЛАЗІ́Ядіал. - Він свою першу жінку канчуком сік, - і вмерла, бідна, від його побоїв (І. Франко); Софії хотілося розчинити вікно, припинити це жорстоке биття, але сусіда вже й сам випустив з рук козу (А. Шиян); - Невже це мій син? ..І оце він у вас - без грозьби та бійки - підлогу миє? (О. Гончар); Бою більше не буде, а під арешт саджатимуть (Словник Б. Грінченка); - Нехай уже буде вам ся потіха за ту лупку, що ви через мене дістали (переклад М. Лукаша); Іноді.. йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський); - Ніжиться, мажеться, аж слина йому котиться.. Так би, здається, взяв його та й такої хльости йому задав!.. (В. Винниченко); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); - Хочесь вам Різо́к та буків скоштувати?.. Таку прочуханку задам, Що й внуки будуть пам’ятати! (І. Франко); Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись.. - Добре, - каже, - парять у нас у січовій лазні.. Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш); Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розходжує [чоловік] з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко).

Словник фразеологізмів

розма́хувати кулака́ми [пі́сля бі́йки]. Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. [Ольга:] Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І. Микитенко); Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії [на ЧАЕС], легко розмахувати кулаками (Ю. Щербак).