НЕБАГА́ТИЙ (про людину - зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙрозм., МАЛОМАЄ́ТНИЙзаст.;НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). [Максим:] Не віддасть [мати] тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); - Коней немає. Пробачте, безкінні ми, ..біднуваті люди (О. Довженко); Грицько, син залізничного сторожа, чоловіка незаможного і дуже сімейного, ще змалечку зазнав нужди та бідування (С. Васильченко); - Він має ще дві незабезпечені доньки дома (О. Кобилянська). - Пор. 1. бі́дний.

НЕБАГА́ТИЙ (належний або властивий небагатим людям), НЕЗАМО́ЖНИЙ, БІДНУВА́ТИЙрозм.;НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (з відсутністю достатніх засобів існування); СКРО́МНИЙ (без претензій на багатство, розкіш і т. ін.). Середина Семенової хати. Все збіжжє [збіжжя] новесеньке, хоч і небагате (М. Кропивницький); Незаможне господарство; Люди.. оповідали про найменші подробиці свого часом ще важкого і біднуватого життя (В. Кучер); Рік тяжкої праці, незабезпеченого життя не може промайнути блискучим метеором (Л. Яновська); На не дуже бучному, скромному весіллі.. Михайло навіть випив більше, ніж дозволяв собі (О. Копиленко). - Пор. 2. бі́дний.