-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бі́дний бі́дна бі́дне бі́дні
родовий бі́дного бі́дної бі́дного бі́дних
давальний бі́дному бі́дній бі́дному бі́дним
знахідний бі́дний, бі́дного бі́дну бі́дне бі́дні, бі́дних
орудний бі́дним бі́дною бі́дним бі́дними
місцевий на/у бі́дному, бі́днім на/у бі́дній на/у бі́дному, бі́днім на/у бі́дних

Словник синонімів

БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], НЕІМУ́ЩИЙкнижн.,заст.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ГО́ЛИЙпідсил. розм.,НИ́ЩИЙ підсил. заст.,ОБІ́ДРАНИЙ[ОБДЕ́РТИЙ]підсил. розм.,ГОЛОДРА́НИЙзневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙзневажл., ЗАДРИ́ПАНИЙзневажл., МІЗЕ́РНИЙзаст. зневажл.,ГОЛОДРА́БИЙдіал. зневажл.Повернувшись із служби, Павло оженився на Явдосі тому, що вона була такою бідною, як і він (Григорій Тютюнник); В одному селі жив собі убогий чоловік Петро Клепало з жінкою Марусею (І. Нечуй-Левицький); К іменитим панам, К неімущим старцям, К козакам-молодцям, К чорнобровим дівкам, У душах, у серцях Тугою-лучиною, пісне, заньмися! (М. Костомаров); [Дід Вакула:] Аж і Гриць тут коло мене - Се таке хлоп’я злиденне, Сиротисько, без кута (І. Франко); Навпроти, на повалених велетнях-смереках сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (І. Драч); - Чи гаразд у їх господі? - Де там! такі стали голі (Марко Вовчок); Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... (Т. Шевченко); Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (М. Гірник); - Скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого [робочого] люду..? (М. Коцюбинський); Його попихачі, заскочені такою нежданою милістю воєводською до голодраного пройдисвіта, мовчки посунули з каплиці слідом за Стрижаком (П. Загребельний); Вожакувати над валкою зголосився Нестір Цимбал, вічний заробітчанин, ..єдине багатство якого складалося з купи дітей, дрібної та голопузої династії Цимбалів (О. Гончар); У Тодора Гранчака розцвітає обличчя: - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); - Об Олексіївні, ось об Галочці, і думати не смів. Хто вона, і хто я, мізерний (Г. Квітка-Основ’яненко): - Пор. 1. небага́тий.
БІ́ДНИЙ (який відзначається бідністю, властивий біднякам), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ]підсил.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ЖАЛЮ́ГІДНИЙпідсил.,ЖЕБРА́ЦЬКИЙпідсил. А зараз я такий сумний, як над пожарищем лелека, в хатині бідній і чужій в снігах закинений далеко (В. Сосюра); Люди довкола горнулися в свій подертий убогий одяг (Л. Смілянський); Параска, ..недовго побідувавши біля розореного злиденного господарства, перейшла до міста (В. Еллан-Блакитний); Старі "балабусти" зібрали з столиків бублики й булки, покриті пилом, увесь свій мізерний крам (М. Коцюбинський); Узір думок, дівоцьких мрій свавілля Я гаптувала шовком огняним І в день свого нужденного весілля Убогу хату розцвітила ним (М. Бажан); Святковий стіл з цілою батареєю різноманітних пляшок мав чудовий вигляд, особливо після жалюгідних столів, за якими щодня обідали орські командири (З. Тулуб); Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка). - Пор. 2. небага́тий.
БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ]підсил.,ЖАЛЮ́ГІДНИЙпідсил.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.); ХУДИ́Йрідко (про ґрунт, рослинність). Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (М. Рильський); І писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим юмором [гумором] заквітчав він проект художника (Ю. Яновський); Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок (О. Довженко); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця і дав йому двадцять ногат з свого злиденного запасу (А. Хижняк); З’явився генерал Новицький, шеф київських жандармів, людина з мізерною освітою, грубий, жорстокий і тупуватий (І. Драч); Літа минали, старість усе дужче добивали, нікчемний скарб тяжко збивався та помалу, по крихті... (Марко Вовчок); Я тільки тепер побачив село - нужденну купку солом’яних стріх (М. Коцюбинський); Пенсія була досить скупа, посторонні заробітки ще скупіші (І. Франко); Садок хирлявий, шпитальний - сім пар калік дерев, худі кущики, мов витягнені з солдатської юшки (Г. Хоткевич). - Пор. 1. незначни́й, 2. нікче́мний.
БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], БІДА́Крозм.,БІДА́Р розм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил.розм.,НУЖДА́Рпідсил.розм., ГО́ЛИЙпідсил.рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл., ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл., ГОЛЬТІПА́КА[ГУЛЬТІПА́КА]зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК[ГОЛОШТА́Н][ГОЛОШТА́НЕЦЬ][ГОЛОШТА́НЬКО]зневажл., ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл., ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст., СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З[КОСТОГРИ́ЗА]заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал.зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал.зневажл.,ПА́УПЕРкнижн.Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів’я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім’ї був п’ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини - єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ’яненко); Пригадалося, як бідував його батько, - вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); - І в мене, Мар’яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); Доволі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); - Тебе хотять [хочуть] сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); - Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім (М. Коцюбинський); - Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! - крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. - Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); - Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); - Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); - Геть, голоштанці! - ревли вони [майстри] (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу [у Митрофана] (М. Стельмах); - Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під’їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій - начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); - Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! - і, заграбаставши в жменю землі, почали [бандити] набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); - Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв’язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства - сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі - дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто - дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); - Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).
НЕБАГА́ТИЙ (про людину - зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙрозм., МАЛОМАЄ́ТНИЙзаст.;НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). [Максим:] Не віддасть [мати] тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); - Коней немає. Пробачте, безкінні ми, ..біднуваті люди (О. Довженко); Грицько, син залізничного сторожа, чоловіка незаможного і дуже сімейного, ще змалечку зазнав нужди та бідування (С. Васильченко); - Він має ще дві незабезпечені доньки дома (О. Кобилянська). - Пор. 1. бі́дний.
НЕБАГА́ТИЙ (належний або властивий небагатим людям), НЕЗАМО́ЖНИЙ, БІДНУВА́ТИЙрозм.;НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (з відсутністю достатніх засобів існування); СКРО́МНИЙ (без претензій на багатство, розкіш і т. ін.). Середина Семенової хати. Все збіжжє [збіжжя] новесеньке, хоч і небагате (М. Кропивницький); Незаможне господарство; Люди.. оповідали про найменші подробиці свого часом ще важкого і біднуватого життя (В. Кучер); Рік тяжкої праці, незабезпеченого життя не може промайнути блискучим метеором (Л. Яновська); На не дуже бучному, скромному весіллі.. Михайло навіть випив більше, ніж дозволяв собі (О. Копиленко). - Пор. 2. бі́дний.
НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Йпідсил.,МАЛЕ́НЬКИЙпідсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Йрозм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Йпідсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); - Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно - з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п’єдестал як пам’ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ["армія" І. В. Мічуріна] одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); - З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку;Їхати на низькій швидкості. - Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.
НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше,БЕЗДО́ЛЬНИЙфольк.,СЕРДЕ́ШНИЙ[СЕРДЕ́ЧНИЙрідше], БІДОЛА́ШНИЙрозм.,СІРОМА́ШНИЙрозм.,ПОБІДЕ́ННИЙзаст.;НЕЩАСЛИ́ВИЙ (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо);ГОРЬО́ВАНИЙрозм.,ГОРОПА́ШНИЙрозм. (який живе в горі, біді); ЗЛОЩА́СНИЙ (який заслуговує на співчуття). Не винна ти, що я не маю долі, Не винна ти, що я така нещасна! (Леся Українка); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (І. Франко); І багата я, і вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я (Т. Шевченко); На його кроки здалеку іржанням обізвалися коні... "Бідненькі вони, певне, пропадають від жаги, і ніхто ж не пожалів сердешнухудобину" (М. Стельмах); Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний (А. Тесленко); - Знайшли той страшний табір, де тисячі бідолашних солдатів умирали за колючим дротом (І. Цюпа); Хто йшов до суду, хоч би правда сто раз була на його боці, тремтів і вважав себе нещасливим, бо "панського суду ніхто не певен" (І. Франко); - Приліг би ти, синку, відпочив трохи... То ж, певно, находився, то ж, видати, намерзся, горопашний (Ю. Збанацький); А скільки вже проплавало гусей там, де втонув злощасний Одіссей! (Л. Костенко). - Пор. 1. невда́тний.
НІКЧЕ́МНИЙ (позбавлений цінності, значення, нічого не вартий), МІЗЕ́РНИЙ, СУ́ЄТНИЙ (про справи, турботи тощо - незначний, пустий, дріб’язковий); ДЕШЕ́ВИЙ, КОПІ́ЙЧАНИЙпідсил. (який не має справжньої цінності й тому не заслуговує на увагу);НЕПОТРЕ́БНИЙзаст. (осудливо про людину, слова і т. ін.). Самотність! Гордощі! Які слова нікчемні! За пишним одягом який мізерний зміст! (М. Рильський); Людина єсмь.. мене гнітуть [гнітять] слаботи; Я чую їх, не сила ж утекти; Нікчемні мрії, суєтні турботи.. (П. Грабовський); Гнатися за дешевою популярністю; Дешеві дотепи; - Копійчана справа, - вставив своє Хоменків шуряк, - не варто звертати уваги... (Л. Смілянський). - Пор. 3. бі́дний, 2. незначни́й.

Словник антонімів

БАГАТИЙ БІДНИЙ
1. Який має багатство, матеріальні цінності, заможний. Який живе у нужді, нестатках, убогий, злиденний, нужденний, незаможний, небагатий.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е вдова, господар, господарство, дівчина, жінка, завод, країна, колгосп, людина, наречена, родина, родич, село, сімейство, сім’я, хлопець, чоловік. Багатібідні верстви населення. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, надзвичайно, надмірно, сильно багатийбідний. Бути, виявитися, здатися, зробитися, ставати багатимбідним.
У знач. ім.: Багатийбідний.
2. Який має що-н. у достатній кількості, достатній. Який містить дуже мало чого-н., малий, недостатній.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е бібліотека, вибір, видобуток чого-н., земля, зібрання чого-н., колекція, музей, природа, програма, репертуар, ресурси, стіл, трофеї, урожай. Багатийбідний на досвід, на запаси, на корисні копалини, на ліс, на події, на радощі, фантазією. Бути, виявлятися, залишатися багатим на що-н. ~ бідним на що-н.
Винятково, досить, дуже, казково, цілком багатийбідний.
3. Який вражає пишнотою, розкішшю, розкішний, пишний. Який викликає співчуття своїм убожеством, убогий.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е будинок, кімната, одяг, обстановка, палац, фасон. Бути, зробитися, стати багатимбідним. Досить, дуже, надмірно, незвичайно багатийбідний.
 4. Цінний чим-н., різноманітний. Який має в незначній кількості потрібні риси, мізерний.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е лексика, література, мистецтво, мова; подіями, радощами, творчістю, фантазією; на вигадки, на ідеї, на події, на традицію, на фантазію. Бути, залишатися, зробитися, стати багатим ~ бідним. Досить, достатньо, дуже, недостатньо багатий ~ бідний.
Бідний багатого не розуміє (Народне прислів’я).
Не женися на багатій, Бо вижене з хати. Не женися на убогій, Бо не будеш спати (Т.Шевченко).
Овва! Розберем, хто багатий, а хто бідний. Видно пана по халявах (В. Винниченко). Ми багато пригадуємо,- сказав він.- Це добре. Але цього мало (О. Гончар). І бажаєм,.. Щоб думками ви міцніли, Багатіли, не бідніли, Щоб веселий був ваш дім (І. Франко).
Багатесенький ~ біднесенький, багатющий ~ бідненький, багацький ~ бідняцький; багатіти ~ бідніти, багатшати ~ біднішати, багато ~ бідно, розбагатіти ~ збідніти, збагачення ~ збіднення, багатий ~ небагатий, багатий ~ убогий, заможний ~ злиденний, заможний ~ нужденний, заможний ~ незаможний; розкішний ~ убогий, пишний ~ убогий, різноманітний ~ мізерний
Пор. ще: БАГАТСТВО ~ БІДНІСТЬ, БАГАЧ ~ БІДНЯК, БІЛЬШЕ ~ МЕНШЕ

Словник фразеологізмів

бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька (Марко Вовчок).

2. зі сл. твоя́, ї́х. Уживається для вираження співчуття чиїм-небудь переживанням. — З такою втіхою я б у домовину рада. Ще дасть [мати] тебе заміж за якогось гайдамакустарого,— ось побачиш .. Ох, Марусечко мила! Марусечко люба! Бідна ж твоя голівонька (Марко Вовчок).

бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька (Марко Вовчок).

2. зі сл. твоя́, ї́х. Уживається для вираження співчуття чиїм-небудь переживанням. — З такою втіхою я б у домовину рада. Ще дасть [мати] тебе заміж за якогось гайдамакустарого,— ось побачиш .. Ох, Марусечко мила! Марусечко люба! Бідна ж твоя голівонька (Марко Вовчок).

бі́́дний (небага́́тий) на ро́́зум. Тупий, нетямущий. — Ой,— каже [Голота],— татарине, ой .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав [полічив] (Укр.. думи..).

бі́дний ро́дич. Хто-небудь нещасний, невлаштований. — Та що казать, коли ви усе це самі знаєте, тільки прикидаєтеся бідним родичем, я мусила б покликати вас до себе в кабінет, викласти всі папери (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці. 1. зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети). на́че в па́стку [бі́дна] миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся [найнявся], не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка).

2. зі сл. метуши́тися, крути́тися і т. ін. Безладно, розгублено, панічно і т. ін. Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник); — Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці… (А. Хорунжий); Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський); Шастає, мов миша у пастці (Укр.. присл..).