бідкування 1 значення
-1-
іменник середнього роду
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бідкува́ння | |
| родовий | бідкува́ння | |
| давальний | бідкува́нню | |
| знахідний | бідкува́ння | |
| орудний | бідкува́нням | |
| місцевий | на/у бідкува́нні, бідкува́нню | |
| кличний | бідкува́ння* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | бідкува́ння | |
| родовий | бідкува́ння | |
| давальний | бідкува́нню | |
| знахідний | бідкува́ння | |
| орудний | бідкува́нням | |
| місцевий | на/у бідкува́нні, бідкува́нню | |
| кличний | бідкува́ння* |