-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бі́дкання бі́дкання
родовий бі́дкання бі́дкань
давальний бі́дканню бі́дканням
знахідний бі́дкання бі́дкання
орудний бі́дканням бі́дканнями
місцевий на/у бі́дканні, бі́дканню на/у бі́дканнях
кличний бі́дкання* бі́дкання*

Словник синонімів

СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬперев. мн., СТО́ГІНпідсил., ЖА́ЛОБАрозм., ПОГУ́ДКАрозм., ПЕНЯ́заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯпідсил. книжн., заст., ІЄРЕМІА́ДАпідсил. книжн., заст.; НИТТЯ́розм. (набридливі скарги); ЛІТА́НІЯ (скарги, нарікання), ЛІТА́НЯрідше.З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова (Ю. Збанацький); Він зроду не міг терпіти бабських нарікань і сліз (М. Стельмах); Хай кволі старчуки розводять мляві жалі (М. Зеров); Стогін покріпаченого люду не давав Сковороді спокою (П. Тичина); Легейдиха.. тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу ["та куди ж ти від’їжджаєш, та на кого ж ти покидаєш?"] (А. Головко); Тяжко було Галі слухати такі погудки від матері (Панас Мирний); - Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? - не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко); Візьмусь до писання.., хоч знаю, що за се буде мені від сестри літанія щодня зрана до вечора (Леся Українка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бі́дкання бі́дкання
родовий бі́дкання бі́дкань
давальний бі́дканню бі́дканням
знахідний бі́дкання бі́дкання
орудний бі́дканням бі́дканнями
місцевий на/у бі́дканні, бі́дканню на/у бі́дканнях
кличний бі́дкання* бі́дкання*

Словник синонімів

СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬперев. мн., СТО́ГІНпідсил., ЖА́ЛОБАрозм., ПОГУ́ДКАрозм., ПЕНЯ́заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯпідсил. книжн., заст., ІЄРЕМІА́ДАпідсил. книжн., заст.; НИТТЯ́розм. (набридливі скарги); ЛІТА́НІЯ (скарги, нарікання), ЛІТА́НЯрідше.З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова (Ю. Збанацький); Він зроду не міг терпіти бабських нарікань і сліз (М. Стельмах); Хай кволі старчуки розводять мляві жалі (М. Зеров); Стогін покріпаченого люду не давав Сковороді спокою (П. Тичина); Легейдиха.. тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу ["та куди ж ти від’їжджаєш, та на кого ж ти покидаєш?"] (А. Головко); Тяжко було Галі слухати такі погудки від матері (Панас Мирний); - Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? - не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко); Візьмусь до писання.., хоч знаю, що за се буде мені від сестри літанія щодня зрана до вечора (Леся Українка).