бідити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(бідувати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив біди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   біді́мо, біді́м
2 особа біди́ біді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа біди́тиму біди́тимемо, біди́тимем
2 особа біди́тимеш біди́тимете
3 особа біди́тиме біди́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа біджу́ бідимо́, біди́м
2 особа біди́ш бідите́
3 особа біди́ть бідя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бідячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. біди́в біди́ли
жін. р. біди́ла
сер. р. біди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
біди́вши