бідити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(бідувати) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | біди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | біді́мо, біді́м | |
| 2 особа | біди́ | біді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | біди́тиму | біди́тимемо, біди́тимем |
| 2 особа | біди́тимеш | біди́тимете |
| 3 особа | біди́тиме | біди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | біджу́ | бідимо́, біди́м |
| 2 особа | біди́ш | бідите́ |
| 3 особа | біди́ть | бідя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бідячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | біди́в | біди́ли |
| жін. р. | біди́ла | |
| сер. р. | біди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| біди́вши | ||