бідити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(бідувати) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | біди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | біді́мо, біді́м | |
2 особа | біди́ | біді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | біди́тиму | біди́тимемо, біди́тимем |
2 особа | біди́тимеш | біди́тимете |
3 особа | біди́тиме | біди́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | біджу́ | бідимо́, біди́м |
2 особа | біди́ш | бідите́ |
3 особа | біди́ть | бідя́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
бідячи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | біди́в | біди́ли |
жін. р. | біди́ла | |
сер. р. | біди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
біди́вши |