бігунець 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(про людину, дитину тощо)
-2-
іменник чоловічого роду
(деталь машини) [частіше вживається у множині]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігуне́ць | бігунці́ |
| родовий | бігунця́ | бігунці́в |
| давальний | бігунце́ві, бігунцю́ | бігунця́м |
| знахідний | бігунця́ | бігунці́в |
| орудний | бігунце́м | бігунця́ми |
| місцевий | на/у бігунце́ві, бігунці́, бігунцю́ | на/у бігунця́х |
| кличний | бігунцю́ | бігунці́ |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігуне́ць | бігунці́ |
| родовий | бігунця́ | бігунці́в |
| давальний | бігунцю́, бігунце́ві | бігунця́м |
| знахідний | бігуне́ць | бігунці́ |
| орудний | бігунце́м | бігунця́ми |
| місцевий | на/у бігунці́, бігунцю́ | на/у бігунця́х |
| кличний | бігунцю́* | бігунці́* |