бігун 4 значень
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(той, що біжить)
-2-
іменник чоловічого роду
(вісь у воротях) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігу́н | бігуни́ |
| родовий | бігуна́ | бігуні́в |
| давальний | бігуно́ві, бігуну́ | бігуна́м |
| знахідний | бігуна́ | бігуні́в |
| орудний | бігуно́м | бігуна́ми |
| місцевий | на/у бігуно́ві, бігуні́ | на/у бігуна́х |
| кличний | бігу́не | бігуни́ |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігу́н | бігу́ни |
| родовий | бігу́на | бігу́нів |
| давальний | бігу́ну, бігу́нові | бігу́нам |
| знахідний | бігу́н | бігу́ни |
| орудний | бігу́ном | бігу́нами |
| місцевий | на/у бігу́ні | на/у бігу́нах |
| кличний | бігу́не* | бігу́ни* |
-3-
іменник чоловічого роду
(полюс)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігу́н | бігуни́ |
| родовий | бігуна́ | бігуні́в |
| давальний | бігуно́ві, бігуну́ | бігуна́м |
| знахідний | бігуна́ | бігуні́в |
| орудний | бігуно́м | бігуна́ми |
| місцевий | на/у бігуно́ві, бігуні́ | на/у бігуна́х |
| кличний | бігу́не | бігуни́ |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігу́н | бігу́ни |
| родовий | бігу́на | бігу́нів |
| давальний | бігу́ну, бігу́нові | бігу́нам |
| знахідний | бігу́н | бігу́ни |
| орудний | бігу́ном | бігу́нами |
| місцевий | на/у бігу́ні | на/у бігу́нах |
| кличний | бігу́не* | бігу́ни* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігу́н | бігу́ни |
| родовий | бігу́на | бігу́нів |
| давальний | бігу́ну, бігу́нові | бігу́нам |
| знахідний | бігу́н | бігу́ни |
| орудний | бігу́ном | бігу́нами |
| місцевий | на/у бігу́ні | на/у бігу́нах |
| кличний | бігу́не* | бігу́ни* |