БІГО́М (про людей - швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́Мрозм.,БІ́ГМАрозм. рідше,РИ́ССЮрозм., БІЖКА́розм. рідко,БІЖКО́Мрозм. рідко.Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю. Яновський); Я припустив бігцем геть з пагорба, торба товкла мене в спину і з’їжджала на потилицю, як хомут (Григір Тютюнник); Переказавши це, Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Я. Гримайло); Наказав [голова] шоферові риссю мчати до колгоспу по воли (Є. Кравченко); В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (П. Тичина). - Пор. пі́дтюпцем.

НЕМА́Є[НЕМА́]предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́[КАТМА́Єрідко]розм.,ЧОРТМА́[ЧОРТМА́Єрідко]розм.,ТРЯСЦЯМА́розм.рідко,БІ́ГМА́заст.Нема ні батька-матері, ні вірної дружини й діток... (Вас. Шевчук); Король сполохався. Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону, нема права, коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); - Навіть взимку під снігом і дощем гибіє техніка. Навіси треба будувати, а лісу катма... (І. Цюпа); Ні з чим зостався мій Хома: Води нема й курей чортма (Л. Глібов); - Підсуває [Штепа] нам якийсь матрикул, а документів справжніх трясцяма (О. Гончар); - В мене бігма тепереньки ані хати, ані господи своєї, ані сусід... (Марко Вовчок).

ТАКчаст. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Жрозм., АТО́Жрозм., ОТО́Жрозм., АЯ́КЖЕрозм., АГА́розм., ЕГЕ́розм., ЕГЕ́ Жрозм., ТО́ЧНОрозм., ФАКТрозм., БІГМА́[БІГМЕ́]розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯрозм. [Руфін:] Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. [Прісцілла:] Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп’ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); - Може, й справді я тенденційно зараз міркую. - Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); - Чи йти мені до палацу, чи не йти? - спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. - Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); - А планета, вона ж одна, другої такої нема... - Отож, - нахмурюється дядько Іван. - Тож треба думати, що господар планети - це ти, людина (О. Гончар); [Марція:] Чи звідси видно мій новий маєток? [Хуса:] Аякже! (Леся Українка); - А казав же він? - Ага! (Словник Б. Грінченка); - Чи це ви, свахо, запилились? - спитала в Кайдашихи хазяйка. - Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); [Батько:] Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. [Син:] Точно (О. Довженко); - Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? - Що ви кажете? - Факт (О. Довженко); - Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); [Химка:] Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? [Іван:] А розуміється... (Панас Мирний).

БІГО́М (про людей - швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́Мрозм.,БІ́ГМАрозм. рідше,РИ́ССЮрозм., БІЖКА́розм. рідко,БІЖКО́Мрозм. рідко.Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю. Яновський); Я припустив бігцем геть з пагорба, торба товкла мене в спину і з’їжджала на потилицю, як хомут (Григір Тютюнник); Переказавши це, Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Я. Гримайло); Наказав [голова] шоферові риссю мчати до колгоспу по воли (Є. Кравченко); В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (П. Тичина). - Пор. пі́дтюпцем.

НЕМА́Є[НЕМА́]предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́[КАТМА́Єрідко]розм.,ЧОРТМА́[ЧОРТМА́Єрідко]розм.,ТРЯСЦЯМА́розм.рідко,БІ́ГМА́заст.Нема ні батька-матері, ні вірної дружини й діток... (Вас. Шевчук); Король сполохався. Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону, нема права, коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); - Навіть взимку під снігом і дощем гибіє техніка. Навіси треба будувати, а лісу катма... (І. Цюпа); Ні з чим зостався мій Хома: Води нема й курей чортма (Л. Глібов); - Підсуває [Штепа] нам якийсь матрикул, а документів справжніх трясцяма (О. Гончар); - В мене бігма тепереньки ані хати, ані господи своєї, ані сусід... (Марко Вовчок).

ТАКчаст. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Жрозм., АТО́Жрозм., ОТО́Жрозм., АЯ́КЖЕрозм., АГА́розм., ЕГЕ́розм., ЕГЕ́ Жрозм., ТО́ЧНОрозм., ФАКТрозм., БІГМА́[БІГМЕ́]розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯрозм. [Руфін:] Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. [Прісцілла:] Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп’ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); - Може, й справді я тенденційно зараз міркую. - Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); - Чи йти мені до палацу, чи не йти? - спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. - Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); - А планета, вона ж одна, другої такої нема... - Отож, - нахмурюється дядько Іван. - Тож треба думати, що господар планети - це ти, людина (О. Гончар); [Марція:] Чи звідси видно мій новий маєток? [Хуса:] Аякже! (Леся Українка); - А казав же він? - Ага! (Словник Б. Грінченка); - Чи це ви, свахо, запилились? - спитала в Кайдашихи хазяйка. - Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); [Батько:] Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. [Син:] Точно (О. Довженко); - Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? - Що ви кажете? - Факт (О. Довженко); - Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); [Химка:] Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? [Іван:] А розуміється... (Панас Мирний).