БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙрідше, БУ́ЙНИЙпоет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙрідше, РОЗБУЯ́ЛИЙрідше,ЗБУНТО́ВАНИЙпідсил. поет.; КИПУ́ЧИЙ (який піниться, шумує); ВИРУ́ЮЧИЙ, НУРТУ́ЮЧИЙ, КЛЕКІТЛИ́ВИЙ[КЛЕКОТЛИ́ВИЙ], КЛЕКІТНИ́Йрідше (про воду - яка вирує, клекоче). Прекрасний Каспій, що в бурхливе лоно Приймає Терек бистрий, та Куру, І Волгу повноводу (М. Рильський); Швиряли хвилі бурні На всі краї... Вставали думи журні Нудьги - змії (П. Грабовський); Ти [зоря] се була, що вставала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурливеє море (Леся Українка); Буремні вали підхопили Галери і кинули в море (М. Нагнибіда); Сильне море! Зберися на силі!.. Розжени свої буйнії хвилі (Леся Українка); Синіломарево хребтів, як хвилі збуреної річки (Д. Луценко); "Сибіряк" стрімголов злітав на гребені вируючих бурунів, заривався в клекочучу безодню розбурханого моря (О. Донченко); Вона вже бачила його десь на океанських просторах, серед апаратури в радіорубці, серед розбушованих хвиль, що б’ють аж на верхні палуби, бризками стріляють в ілюмінатор (О. Гончар); Катунь гримуча, все тобі замало розгону, волі: на твоїй путі, що повставало, то покірно впало, скорилося збунтованій воді (І. Гончаренко); Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (І. Нечуй-Левицький); - Вперед! Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (П. Загребельний). - Пор. 1. бу́ряний, 1. шале́ний.

БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. - сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙрідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙпоет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища). Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); [Ярослав:] І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні (І. Кочерга); Бурливий 1848 рік багато людей, особливо горячих [гарячих] уже з природи, кинув у таку ненастанну горячку [гарячку] (І. Франко); Не вспів я придивитись до живого й шумного шахтарського життя навкруги себе, як мене разом із двома другими вчителями заарештовано й посаджено в Бахмутську тюрму (С. Васильченко); І урочистий голос чистий Мене в буремні дні несе (М. Нагнибіда); Розгорталися буряні події (О. Донченко); Мені приносить слово запальне Наснажене кипуче сьогодення (Д. Луценко); Пролинуло й третє полум’яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (О. Довженко). - Пор. 1. неспокі́йний.

БУ́РЯНИЙ (пов’язаний з бурею: який буває під час бурі, супроводжує її, характеризується частими бурями), БУРЕ́МНИЙ, БУ́РНИЙрідше, БУРХЛИ́ВИЙпідсил., ЧВА́РНИЙдіал.; ШТОРМОВИ́Й (пов’язаний зі штормом); УРАГА́ННИЙ (пов’язаний з ураганом). Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян); Чимало я там жив і чув дніпрові хвилі, Дубів буремний шум, дівчат заспівки милі (А. Малишко); Але юрбу, тиху на вигляд, підмивало хвилями, як берег Ташані в бурхливу ніч (Григорій Тютюнник); Порив вітру з шумом відчинив двері навстіж, і з ніг до голови їх обдало, забиваючи подих, штормовою сніговою хвилею (А. Головко); Кілька днів лютував шторм ураганної сили і такого оце накоїв (О. Гончар). - Пор. 1. бурхли́вий, грозови́й.

БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙрідше, БУ́ЙНИЙпоет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙрідше, РОЗБУЯ́ЛИЙрідше,ЗБУНТО́ВАНИЙпідсил. поет.; КИПУ́ЧИЙ (який піниться, шумує); ВИРУ́ЮЧИЙ, НУРТУ́ЮЧИЙ, КЛЕКІТЛИ́ВИЙ[КЛЕКОТЛИ́ВИЙ], КЛЕКІТНИ́Йрідше (про воду - яка вирує, клекоче). Прекрасний Каспій, що в бурхливе лоно Приймає Терек бистрий, та Куру, І Волгу повноводу (М. Рильський); Швиряли хвилі бурні На всі краї... Вставали думи журні Нудьги - змії (П. Грабовський); Ти [зоря] се була, що вставала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурливеє море (Леся Українка); Буремні вали підхопили Галери і кинули в море (М. Нагнибіда); Сильне море! Зберися на силі!.. Розжени свої буйнії хвилі (Леся Українка); Синіломарево хребтів, як хвилі збуреної річки (Д. Луценко); "Сибіряк" стрімголов злітав на гребені вируючих бурунів, заривався в клекочучу безодню розбурханого моря (О. Донченко); Вона вже бачила його десь на океанських просторах, серед апаратури в радіорубці, серед розбушованих хвиль, що б’ють аж на верхні палуби, бризками стріляють в ілюмінатор (О. Гончар); Катунь гримуча, все тобі замало розгону, волі: на твоїй путі, що повставало, то покірно впало, скорилося збунтованій воді (І. Гончаренко); Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (І. Нечуй-Левицький); - Вперед! Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (П. Загребельний). - Пор. 1. бу́ряний, 1. шале́ний.

БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. - сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙрідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙпоет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища). Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); [Ярослав:] І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні (І. Кочерга); Бурливий 1848 рік багато людей, особливо горячих [гарячих] уже з природи, кинув у таку ненастанну горячку [гарячку] (І. Франко); Не вспів я придивитись до живого й шумного шахтарського життя навкруги себе, як мене разом із двома другими вчителями заарештовано й посаджено в Бахмутську тюрму (С. Васильченко); І урочистий голос чистий Мене в буремні дні несе (М. Нагнибіда); Розгорталися буряні події (О. Донченко); Мені приносить слово запальне Наснажене кипуче сьогодення (Д. Луценко); Пролинуло й третє полум’яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (О. Довженко). - Пор. 1. неспокі́йний.

БУ́РЯНИЙ (пов’язаний з бурею: який буває під час бурі, супроводжує її, характеризується частими бурями), БУРЕ́МНИЙ, БУ́РНИЙрідше, БУРХЛИ́ВИЙпідсил., ЧВА́РНИЙдіал.; ШТОРМОВИ́Й (пов’язаний зі штормом); УРАГА́ННИЙ (пов’язаний з ураганом). Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян); Чимало я там жив і чув дніпрові хвилі, Дубів буремний шум, дівчат заспівки милі (А. Малишко); Але юрбу, тиху на вигляд, підмивало хвилями, як берег Ташані в бурхливу ніч (Григорій Тютюнник); Порив вітру з шумом відчинив двері навстіж, і з ніг до голови їх обдало, забиваючи подих, штормовою сніговою хвилею (А. Головко); Кілька днів лютував шторм ураганної сили і такого оце накоїв (О. Гончар). - Пор. 1. бурхли́вий, грозови́й.