БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Тзаст.; ЛАЗУ́Рпоет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці.. Очі, що були схожі на сизувато-синій тернослив, втратили свою голубизну, вицвіли (І. Цюпа); Не старіти тим, хто п’є лазур Небовидів у поході дальньому (В. Бичко); Я.. подивилась на небо - воно було криштально чисте, і його тиха бірюза ласкала мої очі (М. Хвильовий). - Пор. си́нява.