безініціативний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безініціати́вний безініціати́вна безініціати́вне безініціати́вні
родовий безініціати́вного безініціати́вної безініціати́вного безініціати́вних
давальний безініціати́вному безініціати́вній безініціати́вному безініціати́вним
знахідний безініціати́вний, безініціати́вного безініціати́вну безініціати́вне безініціати́вні, безініціати́вних
орудний безініціати́вним безініціати́вною безініціати́вним безініціати́вними
місцевий на/у безініціати́вному, безініціати́внім на/у безініціати́вній на/у безініціати́вному, безініціати́внім на/у безініціати́вних

Словник синонімів

ПАСИ́ВНИЙ (байдужий до навколишньої дійсності), НЕАКТИ́ВНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, НЕДІЯ́ЛЬНИЙ (який не прагне до діяльності); ІНЕ́РТНИЙ, БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ (який не виявляє ініціативи); НЕЕНЕРГІ́ЙНИЙ, СО́ННИЙ (позбавлений енергії). На фабриці тепер нема пасивних людей (О. Гончар); [Майя:] Видно, що ви не були в піонерах. Ви неактивний (О. Корнійчук); У цей гарячий час.. Василько теж не може лишитись бездіяльним (О. Донченко); Скільки ще на планеті людей пасивних, інертних (з журналу); Безініціативна людина; Мав він ще одну рису..: блискавично переходити від млявого, сонного стану до звірувато-хижого, спритного, зібраного (Григорій Тютюнник).