БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,МАЯЧНИ́Йпідсил.,МАЯЧЛИ́ВИЙпідсил. рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.А я теж мучився, дивлячись на нього. Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці (Г. Хоткевич); Але не для чаю й печива збирається вже третій вечір молодь, не для пустих розмов чи гульбища безрозсудного (П. Колесник); - Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (М. Стельмах); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич); Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в’яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Панас Мирний). - Пор. 1. безглу́здий.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙу знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬрозм.,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,ПСИХІ́ЧНИЙрозм.,ПСИХОПА́Трозм.,ПСИХрозм.,ШИЗОФРЕ́НІКрозм.,БІСНУВА́ТИЙпідсил., НАВІ́ЖЕНИЙпідсил., НАВІСНИ́Йпідсил., ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил., СКАЖЕ́НИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЦАПЛЕ́НИЙпідсил., рідше,БОЖЕВІ́ЛЕЦЬрідко,ПОМІ́ШАНИЙрідко,ОЧМАНА́[ЧМАНА́]підсил. рідко,ВАРІЯ́Тдіал. - Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає [Тірца] арфу далеко в Іордан). [Співець:] Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з’явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); - Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! - Шаленець, хлопчисько... - ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" - говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок - ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); - Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); - Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! - говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); - Я не піду, мамо, - говорила дівчина, - я його не люблю. - Навісна! - скрикнула стара. - Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); - Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. - Скажена! - Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); - Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... - Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). - Пор. 1. ду́рень.

НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙпідсил. (який діє нерозумно, не думаючи про можливі наслідки); НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє непередбачливо, наражаючись на можливу неприємність, небезпеку). Лисиця-розбійниця затаїлась і підпустила близько до себе одного необачного птаха (О. Копиленко); Ти справді, мій друже, якийсь нерозважний, Непередбачливий ти, що йдеш на бенкет товариський Без заповіту в кишені (М. Зеров); Невже її нерозважливий Гриць потрапив у ворожі сильця? (Д. Бедзик); - А ти, вража дочко, така непоміркована, що ставиш горщик на самому краєчку! (І. Нечуй-Левицький); - Хлопець меткий. - Який там меткий! Нерозсудливий! Хіба він має право приїжджати сюди..? Щоб люди бачили? (М. Стельмах); Такий же він безрозсудний, як і був! (Ю. Шовкопляс); Краще б було відмовитись, краще б не їхати. Як можна бути таким необережним?! (М. Коцюбинський). - Пор. непередба́чливий.