-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безпробу́дний безпробу́дна безпробу́дне безпробу́дні
родовий безпробу́дного безпробу́дної безпробу́дного безпробу́дних
давальний безпробу́дному безпробу́дній безпробу́дному безпробу́дним
знахідний безпробу́дний, безпробу́дного безпробу́дну безпробу́дне безпробу́дні, безпробу́дних
орудний безпробу́дним безпробу́дною безпробу́дним безпробу́дними
місцевий на/у безпробу́дному, безпробу́днім на/у безпробу́дній на/у безпробу́дному, безпробу́днім на/у безпробу́дних

Словник синонімів

БЕЗПРОБУ́ДНИЙрозм. (звичайно про п’яниць, ледарів та пияцтво, ледарство - який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙрозм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙрозм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙпідсил.розм.Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п’янички (Ю. Смолич). - Пор. невипра́вний, 1. несосвіте́нний.
МІЦНИ́Й (про сон),ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Йрозм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.Згори, де стояла її хата, глянула на село - Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).
НЕВИПРА́ВНИЙ (нездатний виправитися, стійкий у своїх, звичайно негативних, схильностях, звичках і т. ін.), НЕПОПРА́ВНИЙ, БЕЗНАДІ́ЙНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙпідсил. розм.; ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, ЗАШКАРУ́БЛИЙ (який відзначається вже давніми, міцними звичками і т. ін. - звичайно негативними). Невиправний скептик; Корній Іванович вирішив: залучити.. до хорошого діла і цього невиправного пустобреха (І. Волошин); - Ви.. непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); Тільки безнадійний педант міг би протестувати проти цих новотворів (М. Рильський); Хтось зовсім близько бухикає, ядушливо і глухо, як старий безпросвітний курець (В. Кучер); Рух цей був безпомічний і нерішучий, він одразу видав у капітанові закоренілого цивільного (Л. Первомайський); Зашкарублий бюрократ. - Пор. 1. безпробу́дний, 1. завзя́тий, 1. несосвіте́нний.
НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. (про людину - для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості: перев. про дурня, шахрая, ледаря, п’яницю, злодія, негідника тощо), НЕСУСВІ́ТНИЙрозм., НЕПРИТОРЕ́ННИЙрозм.Несосвітенний шахрай; - Нащо ж ті рушниці без патронів? Кому і для чого вони потрібні?.. Ні, Гутман, ти таки несусвітний дурень (П. Колесник); - Ти, Хомо, є неприторенний злодій! - прорекла Дармограїха, наче піп із амвона (Є. Гуцало). - Пор. 1. безпробу́дний, невипра́вний.