безпричасний 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безприча́сний безприча́сна безприча́сне безприча́сні
родовий безприча́сного безприча́сної безприча́сного безприча́сних
давальний безприча́сному безприча́сній безприча́сному безприча́сним
знахідний безприча́сний, безприча́сного безприча́сну безприча́сне безприча́сні, безприча́сних
орудний безприча́сним безприча́сною безприча́сним безприча́сними
місцевий на/у безприча́сному, безприча́снім на/у безприча́сній на/у безприча́сному, безприча́снім на/у безприча́сних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безприча́сний безприча́сна безприча́сне безприча́сні
родовий безприча́сного безприча́сної безприча́сного безприча́сних
давальний безприча́сному безприча́сній безприча́сному безприча́сним
знахідний безприча́сний, безприча́сного безприча́сну безприча́сне безприча́сні, безприча́сних
орудний безприча́сним безприча́сною безприча́сним безприча́сними
місцевий на/у безприча́сному, безприча́снім на/у безприча́сній на/у безприча́сному, безприча́снім на/у безприча́сних