безпорядок 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
[рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | безпоря́док | безпоря́дки |
родовий | безпоря́дку | безпоря́дків |
давальний | безпоря́дку, безпоря́дкові | безпоря́дкам |
знахідний | безпоря́док | безпоря́дки |
орудний | безпоря́дком | безпоря́дками |
місцевий | на/у безпоря́дку, безпоря́дкові | на/у безпоря́дках |
кличний | безпоря́дку* | безпоря́дки* |
відмінок | однина | множина |
називний | безпоря́док | безпоря́дки |
родовий | безпоря́дку | безпоря́дків |
давальний | безпоря́дку, безпоря́дкові | безпоря́дкам |
знахідний | безпоря́док | безпоря́дки |
орудний | безпоря́дком | безпоря́дками |
місцевий | на/у безпоря́дку, безпоря́дкові | на/у безпоря́дках |
кличний | безпоря́дку* | безпоря́дки* |