безпорядки 1 значення
-1-
множинний іменник
(заворушення) [арх., рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | безпоря́дки | |
| родовий | безпоря́дків | |
| давальний | безпоря́дкам | |
| знахідний | безпоря́дки | |
| орудний | безпоря́дками | |
| місцевий | на/у безпоря́дках | |
| кличний | безпоря́дки |
| відмінок | однина | множина |
| називний | безпоря́дки | |
| родовий | безпоря́дків | |
| давальний | безпоря́дкам | |
| знахідний | безпоря́дки | |
| орудний | безпоря́дками | |
| місцевий | на/у безпоря́дках | |
| кличний | безпоря́дки |