безполичний 1 значення

-1-
прикметник
(безполицевий) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безполи́чний безполи́чна безполи́чне безполи́чні
родовий безполи́чного безполи́чної безполи́чного безполи́чних
давальний безполи́чному безполи́чній безполи́чному безполи́чним
знахідний безполи́чний безполи́чну безполи́чне безполи́чні
орудний безполи́чним безполи́чною безполи́чним безполи́чними
місцевий на/у безполи́чному, безполи́чнім на/у безполи́чній на/у безполи́чному, безполи́чнім на/у безполи́чних