безоружний 1 значення

-1-
прикметник
(беззбройний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безору́жний безору́жна безору́жне безору́жні
родовий безору́жного безору́жної безору́жного безору́жних
давальний безору́жному безору́жній безору́жному безору́жним
знахідний безору́жний, безору́жного безору́жну безору́жне безору́жні, безору́жних
орудний безору́жним безору́жною безору́жним безору́жними
місцевий на/у безору́жному, безору́жнім на/у безору́жній на/у безору́жному, безору́жнім на/у безору́жних

Словник синонімів

БЕЗЗБРО́ЙНИЙ (який не має зброї), БЕЗОРУ́ЖНИЙзаст.; НЕОЗБРО́ЄНИЙ (про людину - який не має при собі зброї; про військо - який не встиг або не зміг озброїтися). А беззбройні переполошені чоловіки і жінки металися по заводській площі, не знали, куди приткнутися (С. Чорнобривець); Це було оголошення про повну амністію для всіх, хто пішов у ліси і захоче добровільно повернутися, озброєний чи безоружний - байдуже (В. Собко); [Шапіга:] О, які ви всі грізні. Неозброєній людині увійти страшно (І. Микитенко).