-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Безо́дня  
родовий Безо́дні  
давальний Безо́дні  
знахідний Безо́дню  
орудний Безо́днею  
місцевий на/у Безо́дні  
кличний Безо́дне*  
відмінок однина множина
називний безо́дня безо́дні
родовий безо́дні безо́день
давальний безо́дні безо́дням
знахідний безо́дню безо́дні
орудний безо́днею безо́днями
місцевий на/у безо́дні на/у безо́днях
кличний безо́дне* безо́дні*

Словник синонімів

ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬдіал., ЗАПАДНЯ́діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬрозм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКИ́Т][БЕСКЕТ], У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКОрозм. (з крутими схилами, звичайно в горах). Обминали [татари] вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі та ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів (М. Коцюбинський); Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (І. Франко); От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич); Тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко); Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (І. Франко); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну й безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (О. Досвітній); - Можна сказати, що німак задрімав у сідлі й звалився в пропасть (Р. Андріяшик); Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко); Не встиг.. подумати, як змора взяла своє: і Павло неначе провалився в глибоке-преглибоке урвище (Є. Куртяк); [Принцеса:] Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка).
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник фразеологізмів

стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний безо́дня безо́дні
родовий безо́дні безо́день
давальний безо́дні безо́дням
знахідний безо́дню безо́дні
орудний безо́днею безо́днями
місцевий на/у безо́дні на/у безо́днях
кличний безо́дне* безо́дні*

Словник синонімів

ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬдіал., ЗАПАДНЯ́діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬрозм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКИ́Т][БЕСКЕТ], У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКОрозм. (з крутими схилами, звичайно в горах). Обминали [татари] вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі та ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів (М. Коцюбинський); Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (І. Франко); От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич); Тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко); Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (І. Франко); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну й безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (О. Досвітній); - Можна сказати, що німак задрімав у сідлі й звалився в пропасть (Р. Андріяшик); Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко); Не встиг.. подумати, як змора взяла своє: і Павло неначе провалився в глибоке-преглибоке урвище (Є. Куртяк); [Принцеса:] Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка).
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник фразеологізмів

стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).

-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Безо́дня  
родовий Безо́дні  
давальний Безо́дні  
знахідний Безо́дню  
орудний Безо́днею  
місцевий на/у Безо́дні  
кличний Безо́дне*  
відмінок однина множина
називний безо́дня безо́дні
родовий безо́дні безо́день
давальний безо́дні безо́дням
знахідний безо́дню безо́дні
орудний безо́днею безо́днями
місцевий на/у безо́дні на/у безо́днях
кличний безо́дне* безо́дні*

Словник синонімів

ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬдіал., ЗАПАДНЯ́діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬрозм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКИ́Т][БЕСКЕТ], У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКОрозм. (з крутими схилами, звичайно в горах). Обминали [татари] вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі та ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів (М. Коцюбинський); Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (І. Франко); От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич); Тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко); Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (І. Франко); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну й безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (О. Досвітній); - Можна сказати, що німак задрімав у сідлі й звалився в пропасть (Р. Андріяшик); Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко); Не встиг.. подумати, як змора взяла своє: і Павло неначе провалився в глибоке-преглибоке урвище (Є. Куртяк); [Принцеса:] Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка).
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник фразеологізмів

стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний безо́дня безо́дні
родовий безо́дні безо́день
давальний безо́дні безо́дням
знахідний безо́дню безо́дні
орудний безо́днею безо́днями
місцевий на/у безо́дні на/у безо́днях
кличний безо́дне* безо́дні*

Словник синонімів

ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬдіал., ЗАПАДНЯ́діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬрозм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКИ́Т][БЕСКЕТ], У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКОрозм. (з крутими схилами, звичайно в горах). Обминали [татари] вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі та ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів (М. Коцюбинський); Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (І. Франко); От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич); Тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко); Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (І. Франко); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну й безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (О. Досвітній); - Можна сказати, що німак задрімав у сідлі й звалився в пропасть (Р. Андріяшик); Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко); Не встиг.. подумати, як змора взяла своє: і Павло неначе провалився в глибоке-преглибоке урвище (Є. Куртяк); [Принцеса:] Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка).
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник фразеологізмів

стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).