безодголосний 1 значення

-1-
прикметник
(неголосний) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безодголо́сний безодголо́сна безодголо́сне безодголо́сні
родовий безодголо́сного безодголо́сної безодголо́сного безодголо́сних
давальний безодголо́сному безодголо́сній безодголо́сному безодголо́сним
знахідний безодголо́сний, безодголо́сного безодголо́сну безодголо́сне безодголо́сні, безодголо́сних
орудний безодголо́сним безодголо́сною безодголо́сним безодголо́сними
місцевий на/у безодголо́сному, безодголо́снім на/у безодголо́сній на/у безодголо́сному, безодголо́снім на/у безодголо́сних