безоглядний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безогля́дний безогля́дна безогля́дне безогля́дні
родовий безогля́дного безогля́дної безогля́дного безогля́дних
давальний безогля́дному безогля́дній безогля́дному безогля́дним
знахідний безогля́дний безогля́дну безогля́дне безогля́дні
орудний безогля́дним безогля́дною безогля́дним безогля́дними
місцевий на/у безогля́дному, безогля́днім на/у безогля́дній на/у безогля́дному, безогля́днім на/у безогля́дних

Словник синонімів

БЕЗУМО́ВНИЙ (не обмежений ніякими умовами, застреженнями), БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНИЙ- ..Нехай уряд наш домагається безумовної заборони атомної зброї та її випробувань (Н. Рибак); Не вскочила б [донька] коли-небудь у халепу з цією безоглядною своєю довірливістю (О. Гончар); Харкевича розвеселила ця беззастережна готовність, що була більше схожа на вияв солдатської безвідмовності, ніж на свідоме переконання (С. Голованівський). - Пор. безпере́чний, безсумні́вний.
РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙзаст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙдіал. (який не зважає на будь-які застереження, обставини тощо). Був Степан Пасюга рішучий, відважний (Є. Гуцало); Увечері за чаєм Софія мала зважливий вираз лиця (Леся Українка); Він тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Ірина Вільде); Зачали розходитися слухи, що суддя злий, гострий і безглядний чоловік... (Н. Кобринська).