безоборонний 1 значення
-1-
прикметник
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безоборо́нний | безоборо́нна | безоборо́нне | безоборо́нні |
| родовий | безоборо́нного | безоборо́нної | безоборо́нного | безоборо́нних |
| давальний | безоборо́нному | безоборо́нній | безоборо́нному | безоборо́нним |
| знахідний | безоборо́нний, безоборо́нного | безоборо́нну | безоборо́нне | безоборо́нні, безоборо́нних |
| орудний | безоборо́нним | безоборо́нною | безоборо́нним | безоборо́нними |
| місцевий | на/у безоборо́нному, безоборо́ннім | на/у безоборо́нній | на/у безоборо́нному, безоборо́ннім | на/у безоборо́нних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безоборо́нний | безоборо́нна | безоборо́нне | безоборо́нні |
| родовий | безоборо́нного | безоборо́нної | безоборо́нного | безоборо́нних |
| давальний | безоборо́нному | безоборо́нній | безоборо́нному | безоборо́нним |
| знахідний | безоборо́нний, безоборо́нного | безоборо́нну | безоборо́нне | безоборо́нні, безоборо́нних |
| орудний | безоборо́нним | безоборо́нною | безоборо́нним | безоборо́нними |
| місцевий | на/у безоборо́нному, безоборо́ннім | на/у безоборо́нній | на/у безоборо́нному, безоборо́ннім | на/у безоборо́нних |