безнарядний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безнаря́дний безнаря́дна безнаря́дне безнаря́дні
родовий безнаря́дного безнаря́дної безнаря́дного безнаря́дних
давальний безнаря́дному безнаря́дній безнаря́дному безнаря́дним
знахідний безнаря́дний, безнаря́дного безнаря́дну безнаря́дне безнаря́дні, безнаря́дних
орудний безнаря́дним безнаря́дною безнаря́дним безнаря́дними
місцевий на/у безнаря́дному, безнаря́днім на/у безнаря́дній на/у безнаря́дному, безнаря́днім на/у безнаря́дних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безнаря́дний безнаря́дна безнаря́дне безнаря́дні
родовий безнаря́дного безнаря́дної безнаря́дного безнаря́дних
давальний безнаря́дному безнаря́дній безнаря́дному безнаря́дним
знахідний безнаря́дний, безнаря́дного безнаря́дну безнаря́дне безнаря́дні, безнаря́дних
орудний безнаря́дним безнаря́дною безнаря́дним безнаря́дними
місцевий на/у безнаря́дному, безнаря́днім на/у безнаря́дній на/у безнаря́дному, безнаря́днім на/у безнаря́дних