безмотивний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безмоти́вний безмоти́вна безмоти́вне безмоти́вні
родовий безмоти́вного безмоти́вної безмоти́вного безмоти́вних
давальний безмоти́вному безмоти́вній безмоти́вному безмоти́вним
знахідний безмоти́вний безмоти́вну безмоти́вне безмоти́вні
орудний безмоти́вним безмоти́вною безмоти́вним безмоти́вними
місцевий на/у безмоти́вному, безмоти́внім на/у безмоти́вній на/у безмоти́вному, безмоти́внім на/у безмоти́вних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безмоти́вний безмоти́вна безмоти́вне безмоти́вні
родовий безмоти́вного безмоти́вної безмоти́вного безмоти́вних
давальний безмоти́вному безмоти́вній безмоти́вному безмоти́вним
знахідний безмоти́вний безмоти́вну безмоти́вне безмоти́вні
орудний безмоти́вним безмоти́вною безмоти́вним безмоти́вними
місцевий на/у безмоти́вному, безмоти́внім на/у безмоти́вній на/у безмоти́вному, безмоти́внім на/у безмоти́вних