-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний безме́жжя  
родовий безме́жжя  
давальний безме́жжю  
знахідний безме́жжя  
орудний безме́жжям  
місцевий на/у безме́жжі, безме́жжю  
кличний безме́жжя*  

Словник синонімів

БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р’Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬрідше, БЕ́ЗКРАЙрідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого, який - якась площина, частина простору, що видається безмежною). Звучала дивна музика, а над морем клуботіли такі ж казкові хмари. І все звучало захватом безмежжя, безкрайності (О. Довженко); Але більшість козаків.. мріяла про власний хутір та родинне кубло десь у зеленій безмежності Дикого Поля (З. Тулуб); І земля її стрічала Хлібом, свистом солов’їним, Хмар веселим безбережжям, Морем росяних лугів (А. Малишко); Повітря небосхилу вібрує, світлими ріками тече-перетікає з безконечності в безконечність (О. Гончар); Інженер крикнув удруге і знов почув жадану відповідь: ліворуч, ззаду й праворуч. Попереду болото таємниче мовчало, доводячи свою безкраїсть (І. Багмут); Кого зористий не чарує світ? Куди ж то очі, повні сліз, звертаєм, Чи горе нам, чи щастя шле привіт? - Ах, в безмір сей, що небом називаєм (У. Кравченко); Комаха відірвалась од шибки, з дзвоном полетіла в світ і темною краплиною зникла у його безмір’ї (М. Стельмах); Тепер перед очима одноманітний, випалений сонцем, рудий степ, жалюгідний у своїй убогості, величний своєю неоглядністю (Ю. Збанацький); Чубенко їхав тишею, як містом, будинки тиші стриміли у високу неозорість (Ю. Яновський); Яка величність і неосяжність - Ця безліч зоряних світів! (М. Вороний); Вслухаюсь в ніч. Струною в безкінечність Заледеніла тиша простяглася (М. Рильський); "Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небесні безкраї лети.." (А. Малишко); Пшеничний океан хлюпав жовтими бурунами за обрій (О. Донченко). - Пор. 1. про́стір.
ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́рідше,РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИРрідше, РО́ЗШИРрідше, ДОЗВІ́ЛЛЯрозм.,ПРОСТО́РИЩЕрозм., ПРИВІ́ЛЛЯ[ПРИЗВІ́ЛЛЯ]перев. поет., ПРОСТО́РАдіал.Розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки (І. Нечуй-Левицький); "Хелло!" - десь далеко на безмовній лінії свистав шугастий вітер.., кілька секунд необжитий, незалюднений простір над північною півкулею давав їй знати про себе (О. Забужко); - Дивлюсь оце, пане, на небо, .. і мені страшно стає від тої безмежної просторіні (Вал. Шевчук); Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку і скелю крейсера, що видніє в сліпучій далечі (О. Гончар); Він сам не пам’ятає, коли і як та чудова краса очарувала його своєю безмірною глибиною, безкраєю шириною (Панас Мирний); Після карпатських пейзажів, де стиснуті шапки гір зменшують віддаль неба од землі, вражає і розмах засніженої рівнини, і голуба височінь (М. Стельмах); Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? ..А ці розлоги, що розкинулись ген-ген за горами та долинами, скільки оком захопиш! ..Адже то панське!.. (М. Коцюбинський); Дороги відкривали нам нові й нові обшири землі (А. Хорунжий); Солону шир морів в жадобі й марнім сні Три роки пінив він і напинав вітрила (переклад М. Зерова); Я довго так її шукав На розширі полів (А. Малишко); Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй, - Може, там його вітром розмає (Леся Українка); Ми піднялися вгору ще - і світлою долиною відкрилося просторище (О. Упеник); Привілля озерних незайманих вод, І хащі лісів у осіннім полоні... (І. Нехода); За річкою - широка простора зелених плавнів, засипана вся південним промінням (М. Коцюбинський). - Пор. безме́жжя.
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник антонімів

БЕЗМЕЖНИЙ ОБМЕЖЕНИЙ
Який не має видимих меж, безкраїй, безкрайній, неозорий, неоглядний. Зі встановленими певними межами чого-н., незначний, малий.
Безмежний, а, е ~  обмежений, а, е горизонт, країна, луг, лука, площа, поле, простір, степ, сторона. Бути, стати безмежнимобмеженим. Надто, досить, дуже, мабуть, надзвичайно безмежнийобмежений.
На Україні густі садки, повноводний Дніпро, безмежні лани і степи простягаються аж до Чорного моря (П. Панч). На вкрай обмеженій площі збудували дитячий майданчик (З газет).
Безмежність ~обмеженість, безмежжя ~обмеження; безкраїй ~обмежений, безкрайній ~незначний, неозорий ~обмежений Пор. ще: ТІСНИЙ ~ ПРОСТОРИЙ