безмаль 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

МА́БУ́ТЬвст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕ], НАПЕ́ВНО[НАПЕ́ВНЕ], ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИрозм.,ОЧЕВИ́ДЬКИрозм., ПРО́БІрозм.,ПАКрозм.,ПА́КИрозм.,ВІ́ДАЙрозм.,АЧЕ́Йрозм.,МА́БУ́ТИзаст.,МА́БІ́ТЬдіал., МАЙдіал.,БЕ́ЗМАЛЬдіал.; НАДІ́СЬ[НАДІ́ЙСЬ]розм. (з відтінком вірогідності); МО́ЖЕ, МОЖЛИ́ВО, МО’діал.,ПРАВДОПОДІ́БНОдіал. (уживається для вираження припущення). Над самою річкою стояло здорове шатро, мабуть, якогось багатого цигана (І. Нечуй-Левицький); Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря" (Т. Шевченко); Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали (М. Коцюбинський); - За участь в такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); - Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще, допевне, з тих, що собі наскладали крадьки (Лесь Мартович); Попався під ноги якийсь плай. Був, очевидно, якийсь давній, закинений, бо часто зовсім зникав з-під ніг (Г. Хоткевич); Щось, видно, хороше твердив Шестірний (Панас Мирний); Отямилась [Зінька] тільки на городі в дядька Гордія - видко, впала через тин, як бігла (А. Головко); Розмова Полі почала доходити ще глухіше - очевидячки, жінка перейшла до трюму (Ю. Яновський); І коваль, Зінчин батько, пробі, запишеться (А. Головко); - Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло! - Та воно, пак, і не сто, А п’ятдесят було (С. Руданський); Ледве чутно скрипнули двері, - відай, хтось вийшов з хати (І. Франко); Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей (О. Підсуха); Вдарив і грім похоронний... Нічого, мабути ждать: Треба людині сторонній Шану останню віддать (П. Грабовський); Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візмуть... (Леся Українка); Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка); - Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки (І. Нечуй-Левицький); Може, ставши льотчиком відомим, Пронесеш ти славу на крилі, А можливо, будеш агрономом Не в надхмар’ї, просто на землі (П. Дорошко); [Левко:] А чого ж це, молодиця, плачете?Мо’, горе яке, мо’, біда яка настала? (С. Васильченко); Ключ від мого покою забирав з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше (О. Кобилянська).
МА́ЙЖЕ (так, що трохи не вистачає до чогось; трохи менше якоїсь міри), СЛИВЕ́[СЛИВЕ́НЬ]розм.;ПРАКТИ́ЧНОрозм. (трохи не все, не зовсім); БЕ́ЗМАЛЬрозм. (трохи менше); ПРИБЛИ́ЗНО, МА́ЛО НЕ..[ЩО НЕ..], ТРО́ХИ НЕ.., ЛЕ́ДВЕ НЕ..[ЗАЛЕ́ДВЕ НЕ..] (трохи менше якоїсь міри). У неділю з полудня була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці та й поприходило декілька сторонських людей (Лесь Мартович); Умови у мене такі, що я мушу сливе весь вільний час оддавати службовій праці (М. Коцюбинський); - Хожу по тих покоях, неначе по надвір’ю. Де ж пак, од кутка до кутка сливень цілі гони! (І. Нечуй-Левицький); Практично нерозчинні речовини; - Мешкали ми в них безмаль тиждень (М. Олійник); Тепер я у Вижниці над Черемошем.., се вже в горах, приблизно на такій високості, як Кімполунг, де я жила (Леся Українка); Мало не вся слобода вигоріла (Д. Мордовець); Після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник); Ледве його не скинуло з місця (Марко Вовчок).