БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКАпідсил., ПУСТЕ́ЛЯпідсил., ПУСТИ́НЯпідсил.рідше (перев. із сл. стати, перетворитися і т. ін.). Відійшовши від шахти, Андрій не зразу попрямував додому, а ліг на безлюдді в м’яку траву (О. Гуреїв); Вона пробродила кілька годин. То тікала на відлюддя, то змішувалася з метушливими львів’янами (Є. Куртяк); Був уже кінець робочого дня. Редакція одразу перетворилася в пустку (П. Колесник); - Мешканці кинулися в газосховище, в підвали, в льохи. Але було вже пізно. За годину місто стало пустелею (О. Донченко); Хай наш Мінськ тепер пустиня гола, - Завтра знов розквітне він, як сад! (М. Рильський).

ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬрозм., ЗА́КУТЕНЬрозм., ДИЧИНА́розм., ДИЧА́ВИНАрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОКрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТрозм., ЗАКУ́ТИНАдіал.,ЗА́СТУМдіал.;ГЛИБИ́НКА, ДІРА́зневажл. (віддалений від чого-небудь пункт). Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом (Григорій Тютюнник); Він побував в усіх закутках земної кулі (М. Трублаїні); Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів.. перейшов з глухих кутків та широких степів у ясні палати (Панас Мирний); На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси, коли є ще такі десь по глухих закутках Європи (О. Довженко); Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в сільську пущу (І. Нечуй-Левицький); Інженерові не знайти роботи в цім безлюдді (І. Ле); Живан хоче бачити Поліську низовину золотим дном.. Такою хоче бачити свою глухомань всякий сучасний поліщук (В. Земляк); Село наше у закуті такому, що ніхто туди не зайде (Словник Б. Грінченка); - Хоч тут і село, й дичина, але в нас можна почути найкращих італійських і німецьких композиторів (І. Нечуй-Левицький); [Ружний:] Глянь - кипить робота! А була пустиня, дичавина (Я. Мамонтов); - Дивлюся я на вас, мадмуазель Маруся, - заговорив співчутливо ротмістр, - і думаю собі, яке ваше справді безрадісне життя в цьому ведмежому закутку (С. Добровольський); Іще ввижалась ніч велика, Матронівки ведмежий кут (А. Малишко); Електрика пройме глибінь старих закутин (М. Рильський); Тікали міщане з городів геть і козакували по тих застумах, де їх не досягала панська шаблюка (П. Куліш); Сухолітівка, як кажуть жартома, найглухіша глушина, одне слово - глибинка (з газети); Розкажіть мені краще про Орську фортецю. Певно, це якась глуха діра, якщо запроторив мене туди наш "благочестивий, самодержавніший"? (З. Тулуб). - Пор. перифері́я.

БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКАпідсил., ПУСТЕ́ЛЯпідсил., ПУСТИ́НЯпідсил.рідше (перев. із сл. стати, перетворитися і т. ін.). Відійшовши від шахти, Андрій не зразу попрямував додому, а ліг на безлюдді в м’яку траву (О. Гуреїв); Вона пробродила кілька годин. То тікала на відлюддя, то змішувалася з метушливими львів’янами (Є. Куртяк); Був уже кінець робочого дня. Редакція одразу перетворилася в пустку (П. Колесник); - Мешканці кинулися в газосховище, в підвали, в льохи. Але було вже пізно. За годину місто стало пустелею (О. Донченко); Хай наш Мінськ тепер пустиня гола, - Завтра знов розквітне він, як сад! (М. Рильський).

ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬрозм., ЗА́КУТЕНЬрозм., ДИЧИНА́розм., ДИЧА́ВИНАрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОКрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТрозм., ЗАКУ́ТИНАдіал.,ЗА́СТУМдіал.;ГЛИБИ́НКА, ДІРА́зневажл. (віддалений від чого-небудь пункт). Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом (Григорій Тютюнник); Він побував в усіх закутках земної кулі (М. Трублаїні); Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів.. перейшов з глухих кутків та широких степів у ясні палати (Панас Мирний); На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси, коли є ще такі десь по глухих закутках Європи (О. Довженко); Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в сільську пущу (І. Нечуй-Левицький); Інженерові не знайти роботи в цім безлюдді (І. Ле); Живан хоче бачити Поліську низовину золотим дном.. Такою хоче бачити свою глухомань всякий сучасний поліщук (В. Земляк); Село наше у закуті такому, що ніхто туди не зайде (Словник Б. Грінченка); - Хоч тут і село, й дичина, але в нас можна почути найкращих італійських і німецьких композиторів (І. Нечуй-Левицький); [Ружний:] Глянь - кипить робота! А була пустиня, дичавина (Я. Мамонтов); - Дивлюся я на вас, мадмуазель Маруся, - заговорив співчутливо ротмістр, - і думаю собі, яке ваше справді безрадісне життя в цьому ведмежому закутку (С. Добровольський); Іще ввижалась ніч велика, Матронівки ведмежий кут (А. Малишко); Електрика пройме глибінь старих закутин (М. Рильський); Тікали міщане з городів геть і козакували по тих застумах, де їх не досягала панська шаблюка (П. Куліш); Сухолітівка, як кажуть жартома, найглухіша глушина, одне слово - глибинка (з газети); Розкажіть мені краще про Орську фортецю. Певно, це якась глуха діра, якщо запроторив мене туди наш "благочестивий, самодержавніший"? (З. Тулуб). - Пор. перифері́я.