-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний безла́ддя  
родовий безла́ддя  
давальний безла́ддю  
знахідний безла́ддя  
орудний безла́ддям  
місцевий на/у безла́дді, безла́ддю  
кличний безла́ддя*  

Словник синонімів

БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХрозм., ХА́О́Спідсил., БЕДЛА́Мпідсил.розм., ГАРМИ́ДЕРпідсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Шпідсил.розм.; ПОГРО́Мрозм., РОЗГРО́Мрозм. (цілковите порушення порядку). Він не терпів безладдя і захаращеності в домі, - це передалось йому від батька (А. Хорунжий); Євпраксію пригнічувало все: і дикий гірський холод, ..і безлад, який панував у незліченному обозовиську, і самотність (П. Загребельний); - Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос - книжки, папери (В. Собко); В розкішних і просторних горницях був такий нелад та гармидер (І. Нечуй-Левицький); Федора сьогодні якраз мазала. У хаті, як і завжди в таких випадках, розгардіяш (А. Головко); - Заходимо, а там [у хаті] цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).
БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́Спідсил., БЕДЛА́Мпідсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Ррозм., МІШАНИ́НАрозм., ПЛУ́ТАНИЦЯрозм. (брак чіткості, ясності в чому-небудь).У товаристві лад - усяк тому радіє: Дурне безладдя лихо діє (Л. Глібов); Була в Ярослава перед очима ціла Європа з її темнощами, тупістю, дикістю, безладом і хаотичністю (П. Загребельний); Безмежний казахстанський степ виникає передо мною. Він зринає з хаосу спогадів (О. Донченко); В країні - голод, розруха, безлад і бедлам (Ю. Смолич); Акорди пішли в нелад - і спинились, наче струни разом порвались (І. Нечуй-Левицький); Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (С. Журахович); І Демидові здавалося, що все це життя, що крутилося навколо його, було якоюсь безладною мішаниною (Б. Грінченко). - Пор. незла́годженість, неорганізо́ваність.
МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб’язкові справи, турботи; шум, пов’язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ’Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НАрозм.,БІГОТНЯ́розм.,КРУТАНИ́НАрозм.,МОТАНИ́НА[МЕТАНИ́НА]розм.,РЕ́ЙВАХрозм.,РО́ЗРУХрозм.,ВЕРЕМІ́Ярозм.,ВЕРЕМІ́Йрозм.,РУХАНИ́НАрозм.,РОЗГАРДІЯ́Шрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ША́РВАРКАрозм.,КАТАВА́СІЯрозм.,ШАМОТНЯ́розм.,ШАМО́ТНЯВАрозм.,СОДО́Мрозм.,СОДО́МАрозм.,ШАРПАНИ́НАрозм.,МЕТУШНЯ́ВАрозм.,СУЄТА́розм.,ТЯГАНИ́НАрозм.,ПО́РУХрозм.,ВОРУШІ́ННЯрозм.,ВОРУШНЯ́розм.,ЗАМЕТУШНЯ́діал.,ЗАМЕТНЯ́діал.,ШЕ́МЕТдіал.,ШАТАНИ́НАзаст.;ГАРМИ́ДЕРрозм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б’ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); [Любов:] Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум’ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір’я в’їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом - постріл. Ні диму, ні полум’я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). - Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.
НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Йпідсил. (відсутність єдності, злагодженості, ладу в діях); РО́ЗЛАД, РІЗНОГОЛО́ССЯ, РІЗНОГОЛО́СИЦЯрідше (у голосах, звуках, музиці тощо). Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, - все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (І. Волошин); Годинників було багато, різних за формою, з різними маятниками.., і час спотикався в тривозі, хитаючись від упертої незлагоди маятників (О. Довженко); Неузгодженість дій різних відомств; Різнобій в оцінках; Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів (Ю. Бедзик); Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (О. Довженко); Бринить дощів різноголосся, Баском прокочується грім (А. Малишко); Старшокласники відповіли [на привітання] голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (С. Добровольський). - Пор. 2. безла́ддя, неорганізо́ваність.
НЕОРГАНІЗО́ВАНІСТЬ (стан у діях, діяльності кого-, чого-небудь, пов’язаний з відсутністю організованості), РОЗХЛЯ́БАНІСТЬрозм. рідше;СТИХІ́ЙНІСТЬ, САМОПЛИ́В (хід якої-небудь справи, роботи без плану, керівництва); АНА́РХІЯпідсил. (відсутність планової організації в чому-небудь); ПАРТИЗА́НЩИНАрозм. (дії, поведінка, що характеризуються неорганізованістю, недисциплінованістю). - Я давно сказав, Вікторе Володимировичу, усі біди від неорганізованості, - скрушно вимовив Свиридов (О. Лупій); Рішуче боремося з настроями підупаду, пасивізму, розхлябаності (В. Еллан); Погана робота спостерігається там, де відсутня діловитість, організованість, де панує самоплив; Анархія виробництва; - В архітектурі партизанщини ми не допустимо, - авторитетно заявив Кукулик. - Ми покликані організовувати творчий процес в архітектурі (П. Загребельний). - Пор. 2. безла́ддя, незла́годженість.