безкорінний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безкорі́нний безкорі́нна безкорі́нне безкорі́нні
родовий безкорі́нного безкорі́нної безкорі́нного безкорі́нних
давальний безкорі́нному безкорі́нній безкорі́нному безкорі́нним
знахідний безкорі́нний безкорі́нну безкорі́нне безкорі́нні
орудний безкорі́нним безкорі́нною безкорі́нним безкорі́нними
місцевий на/у безкорі́нному, безкорі́ннім на/у безкорі́нній на/у безкорі́нному, безкорі́ннім на/у безкорі́нних