безкореневищний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безкореневи́щний безкореневи́щна безкореневи́щне безкореневи́щні
родовий безкореневи́щного безкореневи́щної безкореневи́щного безкореневи́щних
давальний безкореневи́щному безкореневи́щній безкореневи́щному безкореневи́щним
знахідний безкореневи́щний безкореневи́щну безкореневи́щне безкореневи́щні
орудний безкореневи́щним безкореневи́щною безкореневи́щним безкореневи́щними
місцевий на/у безкореневи́щному, безкореневи́щнім на/у безкореневи́щній на/у безкореневи́щному, безкореневи́щнім на/у безкореневи́щних