безконтурний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безко́нтурний безко́нтурна безко́нтурне безко́нтурні
родовий безко́нтурного безко́нтурної безко́нтурного безко́нтурних
давальний безко́нтурному безко́нтурній безко́нтурному безко́нтурним
знахідний безко́нтурний, безко́нтурного безко́нтурну безко́нтурне безко́нтурні, безко́нтурних
орудний безко́нтурним безко́нтурною безко́нтурним безко́нтурними
місцевий на/у безко́нтурному, безко́нтурнім на/у безко́нтурній на/у безко́нтурному, безко́нтурнім на/у безко́нтурних