-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безконе́чний безконе́чна безконе́чне безконе́чні
родовий безконе́чного безконе́чної безконе́чного безконе́чних
давальний безконе́чному безконе́чній безконе́чному безконе́чним
знахідний безконе́чний, безконе́чного безконе́чну безконе́чне безконе́чні, безконе́чних
орудний безконе́чним безконе́чною безконе́чним безконе́чними
місцевий на/у безконе́чному, безконе́чнім на/у безконе́чній на/у безконе́чному, безконе́чнім на/у безконе́чних

Словник синонімів

БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір - який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙпоет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо);БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙпідсил., НЕВИМІ́РНИЙрідше (який неможливо або важко виміряти); НЕОГЛЯ́ДНИЙ, НЕОЗО́РИЙ, НЕОЗО́РНИЙрідше, НЕОСЯ́ЖНИЙ (який неможливо або важко оглянути зором); НЕСХОДИ́МИЙ, НЕСХО́ДЖЕНИЙрідше (який неможливо або важко обійти через великий простір, велику довжину). Микола Щорс висовував голову у віконце, йому було видно безкінечні рейки, безмежний степ (С. Скляренко); Степи, степи, безконечні українські прерії, як любить вона згадувати їх! (О. Гончар); Ранок був чудовий. На безкрайньому лазуровому небі - ні хмаринки (В. Гжицький); Береги далеко. Правий - гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий - мілини, пісок, верболози і безкраї, нескінченні соковиті луки (Ю. Смолич); Маланка пішла на поле. Припала вухом до безбережної ниви (М. Коцюбинський); В синій барві небонеокрає (А. Малишко); Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві хмарка (О. Донченко); На небі, в безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі (І. Франко); Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар); Східна Європа. Неоглядні безмежні простори, найбільша в світі рівнина, басейни численних повноводних рік (О. Левада); Ой ти, поле неозоре! - Ані краю, ні кінця (М. Успеник); Степ і степ, а над ним неосяжний простір неба (А. Шиян); Степ! Неозорий, несходимий степ! Розігнався ти голубими просторами з півночі на південь, докотився пшеничним прибоєм до синього моря (О. Донченко); Ігор спить - і водночас не спить, він думками змірює від Дону до Дінця несходжені степи (Н. Забіла). - Пор. 2. вели́кий, 1. нескінче́нний, 1. просто́рий.
НЕСКІНЧЕ́ННИЙ (який не має ні початку, ні кінця), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ], БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗМЕ́ЖНИЙ. Нескінченні простори Всесвіту; Природа безконечна в своєму розвитку; Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (М. Рильський). - Пор. 1. безме́жний.
ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ], НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ, НЕВІДСТУ́ПНИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, НЕМИНУ́ЧИЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ЩОХВИЛИ́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, ПЕРМАНЕ́НТНИЙ перев. книжн.,ХРОНІ́ЧНИЙперев. книжн., ЗАВЖДЕ́ННИЙрозм.,ЗА́ВЖДИШНІЙрозм., ЗА́ВСІ́ДНИЙрозм., РАЗУРА́ЗНИЙрозм.; ВІ́ЧНИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ], НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який наче не має початку й кінця); БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ (який відбувається без затримок, відхилень тощо); ОБОВ’ЯЗКО́ВИЙ, НЕОДМІ́ННИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (який завжди супроводжує когось, щось). Зараз прилади різні, радіозв’язок постійний, локатор показує тобі все, а тоді компас, секстант, карта - і щасливого плавання! (О. Гончар); Тепер, коли Мінуеси вибрались до Софії, ми зосталися без сталих зносин з цивілізованим світом (Леся Українка); Ось перед нею темний гай, страшний у своєму безперервному шумі (А. Шиян); Навіть залізний організм не міг витримати безупинної діяльності, нічного неспання (Ю. Яновський); Цей світ - та що цей світ?Увесь великий всесвіт - Нікчемний сон, обман, невпинні злети й спади (В. Мисик); Вийди ж на темний брук, Вслухайся в шум і стук, Вглянься в неспинний рух (М. Рильський); Минуло літечко тепле, наступили ночі холодні, пішли дощі безперестанні, замурували людей по хатах (Панас Мирний); Западає тиха пауза в розмові. Ми слухаємо безнастанний плескіт і шум морського прибою... (Т. Масенко); В умовах ненастанної колотнечі, на грані фізичного самознищення в Івана виробилась рятівна звичка щезати (П. Колесник); Стан здоров’я сестри потребує постійного, повсякчасного догляду (В. Козаченко); В труді беззмінному, важкім Стояли стомлені шахтарки (П. Усенко); Діє ліцензійна угода.. на установки неперервного розливання сталі (з журналу); Авто, яким він приїхав, одразу вихопилося на широку магістраль "ВУ-ЗЕТ", де вирував безустанний рух (С. Журахович); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла, його невідступне упадання за нею, делікатне, однак, і ненав’язливе (Ю. Бедзик); Наче хмари у днину жаркую, Так круг мене зміняється світ, - Тільки я не зміняюсь і чую Біль незмінний, що в серці болить (І. Франко); Продовжувати рід свій - у загалі інших тварин виконувати цю примітивну й неминучу функцію (В. Підмогильний); Повсякденний клопіт біля невмілого чоловіка надавав якогось змісту її життю (І. Сенченко); Щастя виснажувало її, легка повсякчасна стома була в її сповільнених рухах (В. Підмогильний); - Хочу дістати працю інженера. Це в мене стає перманентною проблемою (І. Ле); Він здавна полюбив це нічне безгоміння. А в результаті - хронічне безсоння (Л. Дмитерко); Її життя - то горіння, завжденний неспокій у вирі складних проблем (з газети); То було завждишнє змагання; дівчата були ще раді, що парубки з ними, - і веселіше, і охвітніше (Панас Мирний); - Практичний бік сільського господарства мені не до вподоби, - сказав Радюк, - разуразна тяганина, завсідний клопіт, завсідна купівля, продаж, усяка дрібна снасть (І. Нечуй-Левицький); Там недалеко, біля Михайленка, маленька будка, що впаде от-от з крутого насипу, де вічно дзенька чавунка рейками під вічний льот вагонів з вантажем (В. Сосюра); От і почалося!.. Почалося воно, безсонне, безконечне темне чекання (Г. Хоткевич); Вгорі кружляли лапаті сніжинки і співали свою нескінченну пісню електропроводи (Ю. Збанацький); Я був сином степу, сином ріллі і кураю, хльостких осінніх дощів і споконвічної бідності (М. Чабанівський); Трудівники Київської дистанції шляху роблять усе, щоб забезпечити безперебійний.. рух поїздів (з газети); Для всієї історії людства є характерним неухильне прагнення глибше пізнати довколишній космічний простір (з журналу); Ада - тендітна худорлява дівчина, довгобраза, з неймовірно тонесенькими бровами й неодмінною тугою в зіницях прозорих очей (Є. Гуцало); Вірунька, повкладавши дітей, сіла, як завжди, посидіти біля вікна у звичній своїй позі чекання (О. Гончар).
СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. - який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрозм.], НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙпоет., БЕЗТЯ́МНИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., БЕЗУ́МНИЙпідсил., ЛЮ́ТИЙпідсил., НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм. рідше, СТРАХІТЛИ́ВИЙпідсил. розм., СТРАХІ́ТНИЙпідсил. розм., СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання - це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася [Пазя] зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). - Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.
ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙрозм.,ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ], ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙрозм.,ПРОТЯЖНИЙдіал.,ТРИВКИ́Йрідко;ОБЛО́ЖНИЙ[ОБЛІ́ЖНИЙ]розм. (про дощ, сніг). А їх розмови часом були досить тривалі (Л. Смілянський); Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Панас Мирний); Друзі дивляться малюнки довго, уважно. Але довгеньке мовчання. Тривога чи непевність (Т. Масенко); Хліб засихає в полі, спалений довготривалою спекою (П. Колесник); Він збирався в довгочасний політ (М. Трублаїні); За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (П. Панч); Остап завтра їде в довготермінову відпустку (В. Козаченко); Довгострокова угода; Довгострокові прогнози; Лине нескінченна пісня над степом (А. Хижняк); Сі години безконечні! Кожна з них - замерзла вічність (Леся Українка); До темряви й до реального стану повертала його ломота в костях від безкінечного сидіння (І. Багряний); Наганяли на неї хворощі затяжні осінні дощі (П. Загребельний); Сидять [солдати] купами вподовж усього ешелону, навпроти своїх вагонів, ведуть тягучі розмови (О. Гончар); Яким не міг винести того погляду і спустив униз очі. Заморочений гуком голосів і новими враженнями, черв’як сильно завертівся десь під самим серцем і викликав протяжний, довгий біль (Н. Кобринська); А за вікном січе і січе дощ. Це вже почались, певно, обложні (І. Цюпа).