БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙрідше;БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙрозм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі - світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про те, що може бути забарвленим); НЕБАРВИ́СТИЙ (який не має кольору або виразних барв). Бритоголовий в цивільному теж, видно, був з комісаром заодно, бо вже привітно посміхнувся до Колосовського своїми безбарвними, як папір, губами (О. Гончар); Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла і різного розміру (Ю. Смолич); Оцтова кислота - безколірна рідина з різким запахом і кислим смаком, що знайомий кожному (з наукової літератури); Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Панас Мирний); Він тримав під пахвою книжечку, тоскно позираючи своїми водявими, м’якими й добрими очима, де б йому знайти куточок (Ю. Смолич); Білявий, майже безбровий, він [старшина] слухав уважно і, коли йому щось наказували, пильно дивився своїми прозорими водянистими очима (С. Голованівський); Незабарвлена рідина; Навіть муза боїться вступити сюди, В сей осінній туман небарвистий (Леся Українка).