безквітний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безкві́тний безкві́тна безкві́тне безкві́тні
родовий безкві́тного безкві́тної безкві́тного безкві́тних
давальний безкві́тному безкві́тній безкві́тному безкві́тним
знахідний безкві́тний безкві́тну безкві́тне безкві́тні
орудний безкві́тним безкві́тною безкві́тним безкві́тними
місцевий на/у безкві́тному, безкві́тнім на/у безкві́тній на/у безкві́тному, безкві́тнім на/у безкві́тних