безкарний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безка́рний безка́рна безка́рне безка́рні
родовий безка́рного безка́рної безка́рного безка́рних
давальний безка́рному безка́рній безка́рному безка́рним
знахідний безка́рний, безка́рного безка́рну безка́рне безка́рні, безка́рних
орудний безка́рним безка́рною безка́рним безка́рними
місцевий на/у безка́рному, безка́рнім на/у безка́рній на/у безка́рному, безка́рнім на/у безка́рних