-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беззмісто́вний беззмісто́вна беззмісто́вне беззмісто́вні
родовий беззмісто́вного беззмісто́вної беззмісто́вного беззмісто́вних
давальний беззмісто́вному беззмісто́вній беззмісто́вному беззмісто́вним
знахідний беззмісто́вний, беззмісто́вного беззмісто́вну беззмісто́вне беззмісто́вні, беззмісто́вних
орудний беззмісто́вним беззмісто́вною беззмісто́вним беззмісто́вними
місцевий на/у беззмісто́вному, беззмісто́внім на/у беззмісто́вній на/у беззмісто́вному, беззмісто́внім на/у беззмісто́вних

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.
БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. - позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙпідсил.,ПУСТИ́Йпідсил.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙпідсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. поверхо́вий.
ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙрідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙрозм., ПЛИТКИ́Йрозм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток - поверхова, порізнена (Олена Пчілка); [Кандиба:] Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. [Батура:] Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони [митці] поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); - Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації - й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). - Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беззмісто́вний беззмісто́вна беззмісто́вне беззмісто́вні
родовий беззмісто́вного беззмісто́вної беззмісто́вного беззмісто́вних
давальний беззмісто́вному беззмісто́вній беззмісто́вному беззмісто́вним
знахідний беззмісто́вний, беззмісто́вного беззмісто́вну беззмісто́вне беззмісто́вні, беззмісто́вних
орудний беззмісто́вним беззмісто́вною беззмісто́вним беззмісто́вними
місцевий на/у беззмісто́вному, беззмісто́внім на/у беззмісто́вній на/у беззмісто́вному, беззмісто́внім на/у беззмісто́вних

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.
БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. - позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙпідсил.,ПУСТИ́Йпідсил.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙпідсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. поверхо́вий.
ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙрідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙрозм., ПЛИТКИ́Йрозм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток - поверхова, порізнена (Олена Пчілка); [Кандиба:] Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. [Батура:] Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони [митці] поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); - Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації - й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). - Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.