БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.

БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. - позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙпідсил.,ПУСТИ́Йпідсил.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙпідсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. поверхо́вий.

ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙрідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙрозм., ПЛИТКИ́Йрозм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток - поверхова, порізнена (Олена Пчілка); [Кандиба:] Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. [Батура:] Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони [митці] поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); - Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації - й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). - Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.

БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. - позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙпідсил.,ПУСТИ́Йпідсил.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙпідсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. поверхо́вий.

ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙрідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙрозм., ПЛИТКИ́Йрозм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток - поверхова, порізнена (Олена Пчілка); [Кандиба:] Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. [Батура:] Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони [митці] поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); - Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації - й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). - Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.