беззгучний 1 значення
-1-
прикметник
(беззвучний) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | беззгу́чний | беззгу́чна | беззгу́чне | беззгу́чні |
| родовий | беззгу́чного | беззгу́чної | беззгу́чного | беззгу́чних |
| давальний | беззгу́чному | беззгу́чній | беззгу́чному | беззгу́чним |
| знахідний | беззгу́чний, беззгу́чного | беззгу́чну | беззгу́чне | беззгу́чні, беззгу́чних |
| орудний | беззгу́чним | беззгу́чною | беззгу́чним | беззгу́чними |
| місцевий | на/у беззгу́чному, беззгу́чнім | на/у беззгу́чній | на/у беззгу́чному, беззгу́чнім | на/у беззгу́чних |