БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙрідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Існують і безперечні ознаки спорідненості українського епосу з епосом болгарським та сербським (М. Рильський); - З тебе, Левку, якщо не дипломат, то артист напевно буде. Талант маєш незаперечний (І. Цюпа); Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі (Ю. Яновський); Романтична скерованість [письменника] у майбутнє тісно пов’язана з незаперечливою вірою в силу вітчизняної науки й техніки (П. Тичина); В цьому памфлеті я подав велику кількість яскравих і неспростовних фактів (Ю. Мельничук); Антон Герасимович раз у раз у дискусіях вдається до цього невідпорного аргументу з синами, і чим тут заперечиш? (О. Гончар). - Пор. безсумні́вний, 1. переко́нливий.

РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙзаст.Я переконував свого хазяїна таким рішучим тоном, що він, врешті, засміявся, не розуміючи мене, але бійки не продовжував (Ю. Яновський); Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітею: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Я. Гримайло); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде); - Брешеш! - сказав беззаперечним тоном баришник (А. Шиян); Ультимативні вимоги; Така сміливість трохи стурбувала стару Каралаєву. Вона почула не м’який, а вже інший, наважливий, твердий тон в його словах (І. Нечуй-Левицький).

БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙрідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Існують і безперечні ознаки спорідненості українського епосу з епосом болгарським та сербським (М. Рильський); - З тебе, Левку, якщо не дипломат, то артист напевно буде. Талант маєш незаперечний (І. Цюпа); Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі (Ю. Яновський); Романтична скерованість [письменника] у майбутнє тісно пов’язана з незаперечливою вірою в силу вітчизняної науки й техніки (П. Тичина); В цьому памфлеті я подав велику кількість яскравих і неспростовних фактів (Ю. Мельничук); Антон Герасимович раз у раз у дискусіях вдається до цього невідпорного аргументу з синами, і чим тут заперечиш? (О. Гончар). - Пор. безсумні́вний, 1. переко́нливий.

РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙзаст.Я переконував свого хазяїна таким рішучим тоном, що він, врешті, засміявся, не розуміючи мене, але бійки не продовжував (Ю. Яновський); Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітею: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Я. Гримайло); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде); - Брешеш! - сказав беззаперечним тоном баришник (А. Шиян); Ультимативні вимоги; Така сміливість трохи стурбувала стару Каралаєву. Вона почула не м’який, а вже інший, наважливий, твердий тон в його словах (І. Нечуй-Левицький).