беззаконний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беззако́нний беззако́нна беззако́нне беззако́нні
родовий беззако́нного беззако́нної беззако́нного беззако́нних
давальний беззако́нному беззако́нній беззако́нному беззако́нним
знахідний беззако́нний, беззако́нного беззако́нну беззако́нне беззако́нні, беззако́нних
орудний беззако́нним беззако́нною беззако́нним беззако́нними
місцевий на/у беззако́нному, беззако́ннім на/у беззако́нній на/у беззако́нному, беззако́ннім на/у беззако́нних

Словник синонімів

НЕЗАКО́ННИЙ (який порушує закон, суперечить законові), ПРОТИЗАКО́ННИЙпідсил.,БЕЗЗАКО́ННИЙпідсил.; ЛІ́ВИЙрозм. (із сл. рейс, заробіток, робота тощо). - Негайно виконати ту постанову. І негайно повернути колгоспам усе, що було взято в них незаконним способом (Остап Вишня); Податковий уряд мстився на ній [громаді] при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Лесь Мартович); Стали жовніри.. беззаконні окорми і напитки од людей вимагати (П. Куліш). - Пор. несправедли́вий.