бездітний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безді́тний безді́тна безді́тне безді́тні
родовий безді́тного безді́тної безді́тного безді́тних
давальний безді́тному безді́тній безді́тному безді́тним
знахідний безді́тний, безді́тного безді́тну безді́тне безді́тні, безді́тних
орудний безді́тним безді́тною безді́тним безді́тними
місцевий на/у безді́тному, безді́тнім на/у безді́тній на/у безді́тному, безді́тнім на/у безді́тних

Словник синонімів

БЕЗДІ́ТНАтільки жін. (про жінку - яка не може мати дітей), БЕЗПЛІ́ДНАрозм., НЕПЛІ́ДНАрозм.Трохим Упир хоч і багату жінку взяв, та здоров’ям слабу - бездітна вона була (І. Ле); - Теперішні дівки.. на старість каятимуться, та пізно буде... Хто потім візьме тебе, безплідну, мов камінь? (Є. Гуцало); Перва [перша] його жінка була неплідна (Ганна Барвінок). - Пор. 1. безплі́дний.
БЕЗПЛІ́ДНИЙ (про людину або тварину - не здатний давати потомство), НЕПЛІ́ДНИЙрідше; СТЕРИ́ЛЬНИЙспец., СТЕРИЛІЗО́ВАНИЙспец. (позбавлений такої здатності штучним шляхом). - Пор. безді́тна, неті́льна.