бездовідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бездові́дний бездові́дна бездові́дне бездові́дні
родовий бездові́дного бездові́дної бездові́дного бездові́дних
давальний бездові́дному бездові́дній бездові́дному бездові́дним
знахідний бездові́дний бездові́дну бездові́дне бездові́дні
орудний бездові́дним бездові́дною бездові́дним бездові́дними
місцевий на/у бездові́дному, бездові́днім на/у бездові́дній на/у бездові́дному, бездові́днім на/у бездові́дних

Словник синонімів

БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙрідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно, з необхідністю не випливає з чого-небудь); НЕПРАВОМІ́РНИЙ (який здійснюється без переконливих, законних підстав); ГОЛОСЛІ́ВНИЙ (перев. про твердження, заяви, звинувачення і т. ін.); БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, БЕЗДО́ВІ́ДНИЙкнижн., НЕАРГУМЕНТО́ВАНИЙ (який не потверджується доказами); НЕДОКАЗО́ВИЙ, НЕДОВІДНИ́Й (який важко або неможливо довести, обґрунтувати). Васькову стало шкода себе, ..хоч насправді жаль його до себе був зовсім безпідставний - дружина його любила, народила йому двох дітей (Л. Первомайський); Але цей талановитий дилетант вразив Івана.. пристрастю, з якою він обстоював свої твердження, які навіть для молодого, ще незрілого розуму здавались, проте, безґрунтовними (П. Колесник); Він узагалі ніколи не любив надто ускладнених планів операцій, завжди відкидав необґрунтований ризик (І. Головченко і О. Мусієнко); До речі, афоризм Жуковського [у прозі - перекладач раб] неслушний ще і в тому розумінні, що не слід протиставляти перекладача в прозі перекладачеві в віршах і що рабом не повинен бути ніхто з них (М. Рильський); Довільний висновок; Довільне тлумачення; Неправомірне ототожнення різних понять; - Ви даремно витрачаєте час: своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Ю. Шовкопляс); - В глибині душі я слову Боровика вірю, - сказав голова, - але в нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (В. Собко); Неаргументована оцінка. - Пор. безпричи́нний, непереко́нливий.