-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безда́рний безда́рна безда́рне безда́рні
родовий безда́рного безда́рної безда́рного безда́рних
давальний безда́рному безда́рній безда́рному безда́рним
знахідний безда́рний, безда́рного безда́рну безда́рне безда́рні, безда́рних
орудний безда́рним безда́рною безда́рним безда́рними
місцевий на/у безда́рному, безда́рнім на/у безда́рній на/у безда́рному, безда́рнім на/у безда́рних

Словник синонімів

БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙпідсил.Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії [картина І. Рєпіна "Запорожці"] якийсь халтурник з обласного центру, з упертістю маніяка просуває своє ерзац-мистецтво в маси (О. Гончар); На мій смак - все воно [видання "Рідний край", "Шершень"] сіре, мало цікаве, без широкого світогляду, без темпераменту (М. Коцюбинський); Писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим гумором заквітчав він проект художника (Ю. Яновський). - Пор. 1. посере́дній.
НЕЗДІ́БНИЙ (який не має здібностей, природної обдарованості), БЕЗДА́РНИЙпідсил.,ТУПИ́Йдо чого, в чому, підсил. розм.- Він дуже нездібний, він ніяк не міг вивчитися [грати], навіть знаючи, що ця скрипка чарівна (О. Іваненко); Тупий до книжки, тяжкий на думання, він мав велику охоту до різних механічних праць (І. Франко). - Пор. 1. незда́тний.
ПОСЕРЕ́ДНІЙ (нічим не примітний, не добрий і не поганий), СЕРЕ́ДНІЙ, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОКЛА́СНИЙ, НЕБЛИСКУ́ЧИЙ, ТА́К СОБІрозм.Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Л. Дмитерко); Маю чимало матеріалу, почасти доброго, почасти середнього (М. Коцюбинський); Жив собі в літературі Пересічний повістяр, Романтичний по натурі, Жан... Іванович Грабар (С. Воскрекасенко); Не раз відзначалося, що Шевченка до Жовтня перекладали на російську мову майже виключно другорядні і третьорядні перекладачі (М. Рильський); Приємне тепло вогнища повертало хлопцеві добрий настрій, і він намагався відганяти уїдливу і гірку думку про батька, маму, про свої неблискучі перспективи (І. Багмут); - Хитрий, чорт! наче він так собі... Ну, і я заспіваю... (В. Винниченко). - Пор. 1. безда́рний.

Словник антонімів

ТАЛАНОВИТИЙ БЕЗДАРНИЙ
Який має великий талант, великі (неабиякі) здібності, обдарований, здібний. Який не має здібностей.
Талановитий, а, е ~  бездарний, а, е артист, вірш, дівчина, доповідь, кравець, література, митець, організатор, п’єса, письменник, праця, робота, фільм, хлопець. Талановитібездарні аргументи, дослідження, пояснення, твердження, факти. Бути, виростати, здаватися, ставати талановитимбездарним. Без сумніву, досить, уміру, надто, справді талановитийбездарний.
У партизанському загоні він [Колісниченко] почерком розгніваного Мікеланджело зривав залізничні мости і пишався цим руйнуванням, як пишався колись першим творінням своїх рук, спочатку називав їх геніальними, а далі бездарними (М. Стельмах).  Поки геній стоїть, витираючи сльози, Метушлива бездарність отари свої пасе (Л. Костенко).
Талант ~бездарність, талановито ~бездарно, геніальний ~бездарний, геніально ~бездарно, обдарований ~бездарний, обдарованість ~бездарність