-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний безда́ра безда́ри
родовий безда́ри безда́р
давальний безда́рі безда́рам
знахідний безда́ру безда́р
орудний безда́рою безда́рами
місцевий на/у безда́рі на/у безда́рах
кличний безда́ро безда́ри

Словник синонімів

БЕЗДА́РАрозм. зневажл. (необдарована, позбавлена таланту людина), НЕЗДА́РАрозм. зневажл.,БЕЗДА́РНІСТЬрозм. рідше;ПОСЕРЕ́ДНІСТЬрозм. (ужив. як пом’якшена назва). Молодь трупи складалася з талантів і з бездар (Ю. Смолич); Треба знати, що від кого вимагати, отже, серед співробітників не повинно бути посередностей, нездар, нещасливців (О. Лупій); Він [літератор] був би "круглою бездарністю" на сцені (Леся Українка).