-1-
прикметник
(безвинний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгрі́шний безгрі́шна безгрі́шне безгрі́шні
родовий безгрі́шного безгрі́шної безгрі́шного безгрі́шних
давальний безгрі́шному безгрі́шній безгрі́шному безгрі́шним
знахідний безгрі́шний, безгрі́шного безгрі́шну безгрі́шне безгрі́шні, безгрі́шних
орудний безгрі́шним безгрі́шною безгрі́шним безгрі́шними
місцевий на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шній на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгрі́шний безгрі́шна безгрі́шне безгрі́шні
родовий безгрі́шного безгрі́шної безгрі́шного безгрі́шних
давальний безгрі́шному безгрі́шній безгрі́шному безгрі́шним
знахідний безгрі́шний, безгрі́шного безгрі́шну безгрі́шне безгрі́шні, безгрі́шних
орудний безгрі́шним безгрі́шною безгрі́шним безгрі́шними
місцевий на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шній на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шних

Словник синонімів

НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙрідше,БЕЗГРІ́ШНИЙуроч., ірон.;ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). [Храпко (до молодиці):] А чим я винен? Я невинний, ти - невинна.. - Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); - Правда, - каже [голова], - випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ’яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); - Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий - Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.
НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. - який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙрідше,СВЯТИ́Йпідсил.,БЕЗГРІХО́ВНИЙзаст.,ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет. підсил.,ПРЕЧИ́СТИЙзаст., поет. підсил.;НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙрозм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, - моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). - Пор. 1. че́сний.
СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Йпідсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил.,ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). - Прочитай мені.. про святу Варвару (І. Нечуй-Левицький); Все шепоче [тітка]: - Пресвята Богородице, велика помошнице! Святий Миколо-угоднику, скорий помошнику. Святії апостоли, станьте на помочі (Г.Хоткевич); - Чому ж поліція не захищає праведних християн? (Ю. Бедзик); (Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються) [1-ий:] Благослови нас, брате преподобний (Леся Українка).
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). - Пор. безсторо́нній.
НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙрідше,БЕЗГРІ́ШНИЙуроч., ірон.;ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). [Храпко (до молодиці):] А чим я винен? Я невинний, ти - невинна.. - Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); - Правда, - каже [голова], - випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ’яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); - Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий - Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.
НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. - який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙрідше,СВЯТИ́Йпідсил.,БЕЗГРІХО́ВНИЙзаст.,ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет. підсил.,ПРЕЧИ́СТИЙзаст., поет. підсил.;НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙрозм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, - моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). - Пор. 1. че́сний.
СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Йпідсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил.,ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). - Прочитай мені.. про святу Варвару (І. Нечуй-Левицький); Все шепоче [тітка]: - Пресвята Богородице, велика помошнице! Святий Миколо-угоднику, скорий помошнику. Святії апостоли, станьте на помочі (Г.Хоткевич); - Чому ж поліція не захищає праведних християн? (Ю. Бедзик); (Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються) [1-ий:] Благослови нас, брате преподобний (Леся Українка).
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). - Пор. безсторо́нній.
-2-
прикметник
(без грошей) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгрі́шний безгрі́шна безгрі́шне безгрі́шні
родовий безгрі́шного безгрі́шної безгрі́шного безгрі́шних
давальний безгрі́шному безгрі́шній безгрі́шному безгрі́шним
знахідний безгрі́шний, безгрі́шного безгрі́шну безгрі́шне безгрі́шні, безгрі́шних
орудний безгрі́шним безгрі́шною безгрі́шним безгрі́шними
місцевий на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шній на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгрі́шний безгрі́шна безгрі́шне безгрі́шні
родовий безгрі́шного безгрі́шної безгрі́шного безгрі́шних
давальний безгрі́шному безгрі́шній безгрі́шному безгрі́шним
знахідний безгрі́шний, безгрі́шного безгрі́шну безгрі́шне безгрі́шні, безгрі́шних
орудний безгрі́шним безгрі́шною безгрі́шним безгрі́шними
місцевий на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шній на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шних

Словник синонімів

НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙрідше,БЕЗГРІ́ШНИЙуроч., ірон.;ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). [Храпко (до молодиці):] А чим я винен? Я невинний, ти - невинна.. - Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); - Правда, - каже [голова], - випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ’яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); - Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий - Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.
НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. - який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙрідше,СВЯТИ́Йпідсил.,БЕЗГРІХО́ВНИЙзаст.,ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет. підсил.,ПРЕЧИ́СТИЙзаст., поет. підсил.;НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙрозм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, - моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). - Пор. 1. че́сний.
СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Йпідсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил.,ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). - Прочитай мені.. про святу Варвару (І. Нечуй-Левицький); Все шепоче [тітка]: - Пресвята Богородице, велика помошнице! Святий Миколо-угоднику, скорий помошнику. Святії апостоли, станьте на помочі (Г.Хоткевич); - Чому ж поліція не захищає праведних християн? (Ю. Бедзик); (Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються) [1-ий:] Благослови нас, брате преподобний (Леся Українка).
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). - Пор. безсторо́нній.
НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙрідше,БЕЗГРІ́ШНИЙуроч., ірон.;ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). [Храпко (до молодиці):] А чим я винен? Я невинний, ти - невинна.. - Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); - Правда, - каже [голова], - випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ’яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); - Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий - Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.
НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. - який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙрідше,СВЯТИ́Йпідсил.,БЕЗГРІХО́ВНИЙзаст.,ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет. підсил.,ПРЕЧИ́СТИЙзаст., поет. підсил.;НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙрозм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, - моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). - Пор. 1. че́сний.
СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Йпідсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил.,ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). - Прочитай мені.. про святу Варвару (І. Нечуй-Левицький); Все шепоче [тітка]: - Пресвята Богородице, велика помошнице! Святий Миколо-угоднику, скорий помошнику. Святії апостоли, станьте на помочі (Г.Хоткевич); - Чому ж поліція не захищає праведних християн? (Ю. Бедзик); (Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються) [1-ий:] Благослови нас, брате преподобний (Леся Українка).
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). - Пор. безсторо́нній.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгрі́шний безгрі́шна безгрі́шне безгрі́шні
родовий безгрі́шного безгрі́шної безгрі́шного безгрі́шних
давальний безгрі́шному безгрі́шній безгрі́шному безгрі́шним
знахідний безгрі́шний, безгрі́шного безгрі́шну безгрі́шне безгрі́шні, безгрі́шних
орудний безгрі́шним безгрі́шною безгрі́шним безгрі́шними
місцевий на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шній на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгрі́шний безгрі́шна безгрі́шне безгрі́шні
родовий безгрі́шного безгрі́шної безгрі́шного безгрі́шних
давальний безгрі́шному безгрі́шній безгрі́шному безгрі́шним
знахідний безгрі́шний, безгрі́шного безгрі́шну безгрі́шне безгрі́шні, безгрі́шних
орудний безгрі́шним безгрі́шною безгрі́шним безгрі́шними
місцевий на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шній на/у безгрі́шному, безгрі́шнім на/у безгрі́шних