-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгомі́нний безгомі́нна безгомі́нне безгомі́нні
родовий безгомі́нного безгомі́нної безгомі́нного безгомі́нних
давальний безгомі́нному безгомі́нній безгомі́нному безгомі́нним
знахідний безгомі́нний, безгомі́нного безгомі́нну безгомі́нне безгомі́нні, безгомі́нних
орудний безгомі́нним безгомі́нною безгомі́нним безгомі́нними
місцевий на/у безгомі́нному, безгомі́ннім на/у безгомі́нній на/у безгомі́нному, безгомі́ннім на/у безгомі́нних

Словник синонімів

ТИ́ХИЙ (сповнений тиші, без голосних звуків), БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, БЕЗГОМІ́ННИЙ, БЕЗМО́ВНИЙ, МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ (в якому не чується шелесту). Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, Що над нами узори зіткала (І. Гончаренко); Ранок був беззвучний (Ю. Яновський); Гудіння моторів, крякання автомобільних сигналів, паровозні сирени сповнюють колись безгомінні ліси, нагадуючи про нові часи (П. Загребельний); Степ ще безмовний, передсвітанковий, тільки вітер свище перед шляхом (О. Гончар); Вулиця була тиха, мовчазна (Я. Баш); Де дорога лягла через гори в поле, там густа й мовчазлива пітьма оповила землю (А. Шиян); Туман хвилями лягає По степу німому (пісня); Цілий день не втихала робота, Віяв вітер, і сонце пекло, - І німотне смеркання в ворота, Наче гість дорогий, увійшло (М. Рильський); Ніч світла, висока. Насторожилась садками безшелесними, прислухається до чогось (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгомі́нний безгомі́нна безгомі́нне безгомі́нні
родовий безгомі́нного безгомі́нної безгомі́нного безгомі́нних
давальний безгомі́нному безгомі́нній безгомі́нному безгомі́нним
знахідний безгомі́нний, безгомі́нного безгомі́нну безгомі́нне безгомі́нні, безгомі́нних
орудний безгомі́нним безгомі́нною безгомі́нним безгомі́нними
місцевий на/у безгомі́нному, безгомі́ннім на/у безгомі́нній на/у безгомі́нному, безгомі́ннім на/у безгомі́нних

Словник синонімів

ТИ́ХИЙ (сповнений тиші, без голосних звуків), БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, БЕЗГОМІ́ННИЙ, БЕЗМО́ВНИЙ, МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ (в якому не чується шелесту). Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, Що над нами узори зіткала (І. Гончаренко); Ранок був беззвучний (Ю. Яновський); Гудіння моторів, крякання автомобільних сигналів, паровозні сирени сповнюють колись безгомінні ліси, нагадуючи про нові часи (П. Загребельний); Степ ще безмовний, передсвітанковий, тільки вітер свище перед шляхом (О. Гончар); Вулиця була тиха, мовчазна (Я. Баш); Де дорога лягла через гори в поле, там густа й мовчазлива пітьма оповила землю (А. Шиян); Туман хвилями лягає По степу німому (пісня); Цілий день не втихала робота, Віяв вітер, і сонце пекло, - І німотне смеркання в ворота, Наче гість дорогий, увійшло (М. Рильський); Ніч світла, висока. Насторожилась садками безшелесними, прислухається до чогось (О. Гончар).